Патологія терморегуляції
Введення
терморегуляції називається здатність організму зберігати температуру тіла на постійному рівні, незалежно від коливань температури навколишнього середовища.
Механізмами, за допомогою яких встановлюється тепловий баланс і температура внутрішнього середовища організму є теплопродукція і тепловіддача.
По здатності регулювати температуру свого тіла тварини діляться на дві великі групи: пойкілотермние і гомойотермним. Температура тіла пойкілотермних тварин (холоднокровних, безхребетних, риб, земноводних, плазунів) непостійна. У стані спокою вона залежить від температури навколишнього середовища і змінюється відповідно з нею, так як пойкілотермние тварини не володіють здатністю терморегуляції. p align="justify"> На відміну від пойкілотермних, гомойотермним тварини (теплокровні ссавці й птахи) характеризуються відомим постійністю температури свого тіла, відносно незалежним від температури навколишнього середовища. Теплова регуляція у гомойотермних тварин склалася в процесі еволюції, у міру вдосконалення нервової системи, що грає провідну роль у складних процесах теплопродукції і тепловіддачі. p align="justify"> У високоорганізованих тварин температура тіла коливається незначно так у великої рогатої худоби вона складає 37,5-39,5 0 С, коней - 37,5-38,5 0 С, свиней - 38,0-40,0 0 С, собак - 37,5-39,0 0 С, овець, кіз - 38,5-40 0 С, кроликів - 38, 5-39,5 0 С, кішок - 38,0-39,5 0 С, курей - 40,5-42,0 0 С, качок - 41,0-43,0 0 С, гусей - 40,0-41,0 0 С. Ці коливання залежать від виду тварин, віку, індивідуальних особливостей, часу доби та інших факторів.
Найнижча нормальна температура у великої рогатої худоби, а найвища у птахів, і це корелює з сприйнятливістю тварин до деяких інфекційних захворювань. Так, за даними Л. Пастера (1880) і інших авторів велика рогата худоба найбільш сприйнятливий до сибірки, а птиця - тільки при експериментальному зараженні в умовах зниження температури тіла до 37-38 0 С.
Регуляція теплообміну здійснюється центральною нервовою систе...