Міністерство освіти і науки молоді та спорту України
Національний технічний університет
Харківський Політехнічний Інститут
Кафедра Стратегічного управління
Реферат за курсом Екологія
Тема: Римський клуб
Виконав:
Студент гр. ІФ-29
Кундієв Є.О.
Перевірила:
Фонте Н.Г.
Харків 2012
ЗМІСТ
1. Цілі Римського клубу
. Сутність та типологія глобальних проблем
. Моделі Форрестера
. Аналіз Римським клубом глобальних проблем у системі В«суспільство - природаВ»
. Прогнози та реальність. Теорія рефлективності Сороса
Висновок
1. Цілі Римського клубу
В
Навесні 1968р. італійський економіст, громадський діяч та бізнесмен, член керівництва фірми Фіат і віце-призедент компанії Оліветті Ауреліо Печчеї розіслав запрошення 30-ти видатним європейським вченим та представникам ділового світу для участі в обговоренні назрілих проблем. 6-7 квітня того ж року в Римі, в старій Національної академії деї Лінчеї відбулася зустріч запрошених, на якій розгорнулися дискусії з найбільш актуальних проблем сучасності. Ті учасники зустрічі, які підтримали ідею про створення міжнародної організації об'єдналися в Римський клуб. Організація прийняла статус неурядової, не пов'язаної з політичними партіями, класами, ідеологіями. Свою роботу Римський клуб будує у формі організації зборів, симпозіумів, семінарів, зустрічей з відомими вченими, політичними лідерами, впливовими бізнесменами. Ось основні цілі, які поставили перед собою діячі "Римського Клубу":
дати суспільству методику, за допомогою якої можна було б науково аналізувати "труднощі людства", пов'язані з фізичною обмеженістю ресурсів Землі, бурхливим зростанням виробництва та споживання - цими "принциповими межами зростання";
донести до людства тривогу представників Клубу щодо критичної ситуації, яка склалася в світі по ряду аспектів;
"підказати" суспільству, які заходи воно має вжити, щоб "розумно вести справи" і досягти "глобальної рівноваги". p align="justify"> З ініціативи Римського клубу здійснено цілий ряд дослідницьких проектів, результати яких публікуються у формі доповідей. Найбільш відомі з них, що викликали бурхливі наукові дискусії - Межі зростання , 1972р. (Керівник Д. Медоуз),
