Введення  
  Проектування мереж високого (середнього) тиску необхідно проводити з урахуванням вимог СНиП 2.04.08-87 * СНиП 3.05.02-88 *, СНиП 42-01-2002 і інших, що визначають умови ведення будівельних робіт. 
  Розрахунки газопроводу високого (середнього) тиску, як і внутрішньобудинкового газопроводу, необхідно виконувати за схемою зосередженого відбору газу. На практиці в більшості випадків при проектуванні мереж, орієнтуючись на досвід витрат при виборі труб, а також при проведенні робіт з монтажу газових мереж, в кінцевому підсумку підбирають труби 2-3 діаметрів, що задовольняють вимогам при проектуванні газових мереж. 
  У даній роботі при розрахунку газопроводу високого тиску рекомендовано розрахувати мінімально допустимі діаметри труб з подальшим їх підбором, орієнтуючись на існуючу специфікацію і умови експлуатації даного газопроводу, а при розрахунку внутрішньобудинкового газопроводу задати діаметри труб на всіх ділянках і визначити втрати тиску. В обох випадках рекомендується використовувати відповідні (Для високого і низького тиску) номограми. p> Схему газопроводу високого тиску запроектувати у вигляді одного кільця з відгалуженнями до споживачів. 
     1. Розрахунок мережі низького тиску  
   1.1 Визначаємо чисельність жителів у районі  
, 
  де S i - площа району забудови; 
  а - щільність житлового фонду в даному районі, визначається за П.1; 
  f = 15 м 2 /чол. - Норма загальної площі квартири на 1 людину. 
 В В В В   
  1.2 Визначаємо річне споживання газу на різні потреби  
   а) на побутові потреби: 
 
, 
  де Y ж - частка жителів, охоплених газопостачанням, ( Y ж = 1);  p> 
 g 1 - норма для квартир, в яких є газові плити та газові водонагрівачі; 
  g 2 - норма для квартир, в яких є газові плити і централізоване водопостачання g 2 = 2800 мДж/чол. В· рік; 
  N - число жителів у районі; 
  z 1 - частка мешканців, які мають газові плити та водогрійні котли; 
  z 2 - частка мешканців, які мають газові плити, ( z 2 = 1);  p> 
В  
 
 б) на пральні: 
 
, 
  де 0,1 - питомий показник прання білизни одним жителем; 
  z пр = 0,2 - частка жителів, що використовують пральні; 
  у пр = 1,0 - частка газифікованих пралень; 
  g пр = 18800 мДж/1т білизни - норма споживання теплоти на прання 1 т білизни в механізованих пралень, включаючи сушку та прасування; 
 В  
 в) на установи охорони здоров'я: 
				
				
				
				
			 
, 
 де z уз = 1,0 - частка газифікованих лікарень, що використовують газ для приготування їжі; 
  g пр = 3200 мДж - норми витрати теплоти на 1 лікарняне місце; 
 В  
 г) на підприємства громадського живлення: 
  , 
   де z оп = 0,4 - частка мешканців, які користуються громадським харчуванням; 
  у оп = 1,0 - частка газифікованих підприємств громадського харчування; 
  g про = 4,2 мДж - норма споживаної теплоти на приготування одного обіду; 
  g з = 2,1 мДж - норма споживаної теплоти на приготування одного сніданку або вечері; 
 В   
 д) на лазні: 
  , 
   Де, 52 - усереднений показник помиття на 1 людину; 
  z б = 0,5 - частка мешканців, які користуються лазнями; 
  у б = 1,0 - частка газифікованих лазень з миттям у ваннах; 
  g б = 40 мДж - норма споживаної теплоти на одну помивку; 
В В В  
 е) на хлібозаводи: 
  , 
   де у хб - частка газифікованих хлібозаводів (нехай у хб = 1,0); 
  g хб - норма споживання теплоти на випічку 1 т хлібобулочних виробів; 
  Якщо в однакових співвідношеннях випікається хліб формовий, здоба та кондитерські вироби, то можна прийняти [5]: 
  , 
В В В   
  1.3 Розраховуються значення розрахункової годинної витрати різних споживачів газу:  
   а) побутові потреби: 
  , 
  де - часовий витрата газу на поб...