Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Молекулярна фізика

Реферат Молекулярна фізика





Причини виникнення поверхневих явищ в дисперсних системах. Наведіть різні типи класифікації дисперсних систем і приклади їх представників


Поверхневі явища - процеси, що відбуваються на межі розділу фаз, в міжфазному поверхневому шарі, і що у результаті взаємодії сполучених фаз, що мають різний склад і будову.

Поверхня розділу фаз - це гранична область між фазами, кінцевий по товщині шар, в якому відбувається зміна властивостей від значень, характерних для однієї фази, до значень, характерних для іншої.



А с і А d - значення властивості відповідно в фазах а і d

На межі розділу фаз формується поверхневий шар товщиною в один або кілька молекулярних розмірів. Стан речовини в поверхневих шарах - це колоїдний стан речовини.

Нехай з двох сусідніх фаз в першу міжмолекулярні взаємодії сильніше, ніж у другій. Тоді в цій фазі найважливіша властивість поверхневого шару полягає в тому, що знаходяться в ньому молекули володіють надлишковою енергією Гіббса (порівняно з молекулами внутрішньої частини тієї ж фази).

Для внутрішніх молекул рівнодіюча всіх міжмолекулярних взаємодій дорівнює нулю, а для поверхневих молекул вона спрямована перпендикулярно поверхні всередину фази. Отже, для виведення молекул з об'єму на поверхню треба подолати цю силу, тобто здійснити роботу і повідомити молекулам певну енергію. Збільшення площі поверхні призводить до збільшення числа поверхневих молекул і поверхнева енергія зростає.

Поверхневі явища притаманні всім системам, які мають поверхню розділу фаз, але найсильніше вони проявляються в дисперсних системах, які є гетерогенними і мають високорозвинену поверхню.

Класифікація дисперсних систем:

. Кл. в залежності від розміру колоїдних частинок :

) Грубодисперсні - NAТ> 18 жовтня, D < 10 травня, m> 10 - 5 (Цукор-пісок, краплі дощу)

2) Среднедісп.- NAТ> 10 вересня, D=10 5 - 10 7, m=10 - 7 - 10 - 5 (еритроцити крові, сажа)

3) Високодісп. - NAТ <10 вересня - 3 жовтня, D=10 7 - 10 9, m=10 - 9 - 10 - 7 (наночастинки Ме, золи)

- ультрадисперсні - NAТ=сотні, D=10 8 - 10 7, m=10 - 8 - 5? 10 - 8 (10 - 7) (Нитковидні кристали, надтонкі плівки)

- нанорозмірні - NAТ=десятки, D=10 8 - 10 9, m=10 - 9 - 10 - 8 (наночастинки металів)

. Кл. по числу характеристичних розмірів часток ДФ або по топографічній ознакою:

1) Одновимірна (ламінарний) - Плівки, мембрани

) Двомірна (фібрилярна) - Нитки, волокна, капіляри, пори

) Тривимірна (корпускулярна) - Тверді частки, краплі, бульбашки

. Кл. за характером взаімодейтсівя між речовинами дисперсної фази і дисперсійного середовища (придатна лише для систем з рідким дисперсійним середовищем).

1) Ліофобні - слабо виражене взаємодія частинок ДФ з ДС, примусове освіту в результаті диспергування і конденсації, термодинамічно агрегатівно нестійкі: Золі, суспензії, емульсії

сторінка 1 з 29 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Електрокінетичні явища в дисперсних системах
  • Реферат на тему: Активування процесів взаємодії компонентів композиту на межі розділу фаз
  • Реферат на тему: Дослідження реологічних властивостей силікатних дисперсних систем
  • Реферат на тему: Електричної Властивості молекул. Поведінка Речовини в зовнішньому ЕЛЕКТРИЧ ...
  • Реферат на тему: Седиментація в дисперсних системах