Опалення житлового будинку
1. Завдання
Опалення призначене для підтримки в об'ємі приміщення і на внутрішніх поверхнях зовнішніх огороджень розрахункових температурних параметрів
Система опалення - комплекс обладнання для вироблення, переміщення і передачі в приміщення розрахункової кількості теплоти. Основними конструктивними елементами систем опалення є джерело теплоти, теплопроводи та опалювальні прилади.
Існує безліч видів систем опалення: водяна, парова, повітряна, газова, електрична і пічне опалення.
Вимоги до системи опалення:
1. Санітарно-гігієнічні:
- система опалення у всьому об'ємі приміщення повинна підтримувати розрахункову температуру;
температура поверхні нагрівальних приладів не повинна перевищувати 80-85 о С.
2. Архітектурно-будівельні: зручність, інтер'єр, мінімальна площа.
. Монтажні: уніфікована система опалення.
. Економічні: мінімальні будівельні та експлуатаційні витрати.
. Експлуатаційні:
- система повинна бути піддана налагодження та регулювання в процесі роботи;
повинна подавати у всі приміщення розрахункова кількість теплоти при зміні температури зовнішнього повітря, тобто вона повинна бути піддана як якісному, так і кількісному регулюванню.
У житлових і громадських будинках повинна підтримуватися температура внутрішнього повітря, виходячи з санітарно-гігієнічних вимог.
2. Теплотехнічний розрахунок
2.1 Зовнішня стіна
Необхідний опір теплопередачі огороджувальних конструкцій визначаємо за однією з формул (у розрахунку використовується більша значення):
(1)
де n - коефіцієнт, що застосовується в залежності від положення зовнішньої поверхні огороджувальних конструкцій по відношенню до зовнішнього повітря;
t в - розрахункова температура внутрішнього повітря, 0 С, приймається згідно з нормами проектування відповідних будівель;
t н - розрахункова зимова температура зовнішнього повітря, 0 С, рівна середній температурі найбільш холодної п'ятиденки забезпеченістю 0,92; для Твері t н=- 32 0 С;
- нормативний температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції;
- коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджувальних конструкцій.
Для зовнішньої стіни маємо:
,,.
З метою підвищення теплозахисних якостей огороджувальних конструкцій, виходячи з техніко-економічних умов, згідно ГСОП, визначаємо термічний опір за формулою:
(2)
де, - середня температура, 0С, і тривалість, діб., опалювального періоду з середньою добовою температурою повітря нижче або рівний 8 0С.
0С сут
Згідно [4] в залежності від призначення приміщення і зовнішнього огородження визначаємо термічний опір: