Антропогенні екологічні фактори
Антропогенні чинники - це результат впливу людини на навколишнє середовище в процесі господарської та іншої діяльності. Антропогенні фактори можна розділити на 3 групи:
) надають пряме вплив на навколишнє середовище в результаті раптово починається, інтенсивної та нетривалої діяльності, напр. прокладка автомобільної або залізниці через тайгу, сезонна промислова полювання в певному районі і т. д.;
) непрямий вплив - через господарську діяльність довготривалого характеру і малої інтенсивності, напр. забруднення навколишнього середовища газоподібними і рідкими викидами заводу, побудованого у прокладеної залізниці без необхідних очисних споруд, що приводить до поступового всихання дерев і повільного отруєння важкими металами тварин, що населяють околишню тайгу;
) комплексний вплив перерахованих вище факторів, що приводить до повільного, але істотної зміни навколишнього середовища (зростання населення, збільшення чисельності домашніх тварин і тварин, супроводжуючих людські поселення - ворон, щурів, мишей і т. д., перетворення земельних угідь, поява домішок у воді і т. п.).
Антропогенний вплив на географічну оболонку землі
На початку ХХ століття у взаємодії природи і суспільства настала нова ера. Вплив суспільства на географічне середовище, антропогенний вплив, різко зросла. Це призвело до перетворення природних ландшафтів в антропогенні, а також до виникнення глобальних проблем екології, тобто проблем не знають кордонів. Чорнобильська трагедія поставив під загрозу всю Східну і Північну Європу. Викиди відходів впливають на глобальне потепління, озонові діри загрожують життю, відбувається міграція і мутація тварин. p align="justify"> Ступінь впливу суспільства на географічну оболонку перш за все залежить від ступеня індустріалізації суспільства. Сьогодні близько 60% суші займають антропогенні ландшафти. До таких ландшафтам відносяться міста, села, лінії зв'язку, дороги, промислові та сільськогосподарські центри. Вісім найбільш розвинених країн споживають більше половини природних ресурсів Землі і викидають в атмосферу 2/5 забруднень. br/>
Забруднення атмосфери
Людська діяльність призводить до того, що забруднення надходять в атмосферу в основному в двох видах - у вигляді аерозолів (зважених частинок) і газоподібних речовин.
Головні джерела аерозолів - промисловість будівельних матеріалів, виробництво цементу, відкритий видобуток вугілля і руд, чорна металургія та інші галузі. Загальна кількість аерозолів антропогенного походження, що надходять в атмосферу протягом року становить 60 млн. тонн. Це в кілька разів менше обсягу забруднень природного походження (пилові бурі, вулкани). p align="justify"> Набагато більшу небезпеку представляють газоподібні речовини, на частку яких припадає 80-90% всіх антропогенних викидів. Це сполуки вуглецю, сірки та азоту. Сполуки вуглецю, насамперед вуглекислий газ сам по собі не отруйний, але з накопиченням його пов'язана небезпека такого глобального процесу як "парниковий ефект". Крім того викидається чадний газ, в основному двигунами внутрішнього згоряння. антропогенний забруднення атмосфера гідросфера
Сполуки азоту представлені отруйними газами - окисом і перекисом азоту. Вони так само утворюються при роботі двигунів внутрішнього згоряння, при роботі теплоелектростанцій, при спалюванні твердих відходів. p align="justify"> Найбільшу небезпеку являє собою забруднення атмосфери сполуками сірки, і перш за все сірчистим газом. Сполуки сірки викидаються в атмосферу при спалюванні вугільного палива, нафти і природного газу, а також при виплавці кольорових металів і виробництві сірчаної кислоти. Антропогенне забруднення сіркою у два рази перевершує природне. Найбільших концентрацій сірчистий газ досягає в північній півкулі, особливо над територією США, зарубіжної Європи, європейської частини Росії, України. У південній півкулі воно нижче. p align="justify"> З попаданням в атмосферу сполук сірки та азоту безпосередньо пов'язано випадання кислотних дощів. Механізм їх утворення дуже простий. Двоокис сірки і оксиди азоту в повітрі з'єднуються з парами води. Потім разом з дощами, туманами вони випадають на землю у вигляді розбавлених сірчаної та азотної кислот. Такі опади різко порушують норми кислотності грунту, погіршують водообмін рослин, сприяють висиханню лісів, особливо хвойних. Потрапляючи в ріки й озера, вони пригнічують їх флору і фауну, нерідко призводячи до повного знищення біологічного життя - від риб до мікроорганізмів. Великої шкоди кислотні дощі завдають і різним конструкціям (мостам, пам'ятників і т.д.). p align="justify"> Головні рег...