Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Джерела римського права

Реферат Джерела римського права





МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Федеральне державне бюджетне освітня установа

вищої професійної освіти

РОСІЙСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. Г.В. ПЛЕХАНОВА

Кемеровський ІНСТИТУТ (ФІЛІЯ) Кафедра цивільного права та процесу





Контрольна робота

з дисципліни «Римське право»

варіант контрольної роботи - «1»



Виконала: студентка гр. ЮУПс - 131

Алексєєва А.І

Перевірив: Доцент, Опаліч Е.В.










Кемерово 2014



ЗАВДАННЯ 1: ПОНЯТТЯ І ВИДИ ДЖЕРЕЛ РИМСЬКОГО ПРАВА


Римське право - правова система, що існувала в Стародавньому Римі та в Візантійської імперії з VIII століття до н. е. по VIII століття н. е., а також галузь правової науки, що займається її вивченням.

Римське право стало зразком або прообразом правових систем багатьох інших держав, є історичною основою романо-германської (континентальної) правової сім'ї.

Інституції Га я до джерел права відносять: закони, сенатусконсульти, конституції імператорів, едикти магістратів, діяльність юристів. У цьому переліку зазначені джерела розкривають спосіб виникнення норм права. Отже, джерело права розумівся в Римі як спосіб утворення права.

У Інституціях Юстиніана згадується два види джерел:

) закон та інші норми, що виходять від державних органів та зафіксовані ними у письмовій формі;

) норми, що складаються в практиці (маються на увазі правові звичаї).

У більш широкому сенсі до джерел права відносяться численні правові та інші пам'ятки, що містять юридичні норми і інші дані про право. У першу чергу до них можна віднести кодифікацію Юстиніана, твори римських юристів, істориків, філософів, ораторів, поетів та ін. До джерел права в широкому сенсі зараховують також папіруси з текстами окремих договорів і написи на дереві, камені і т. Д.

Найдавнішим неписаним джерелом права Риму було звичайне право як сукупність правових звичаїв. У сучасній теорії права під правовим звичаєм розуміється правило поведінки, що склалося внаслідок його фактичного застосування протягом тривалого часу і визнане державою і якості загальнообов'язкового правила. Звичайне право протягом тривалого часу грало істотну роль у регулюванні різноманітних суспільних відносин. Навіть в епоху принципату за правовими звичаями визнавалася така ж сила, як і за законами. Поряд зі звичайним правом уже в стародавній період в Римі в якості джерела права застосовувалися закони (leges). Першими законами в Римі були законодавчі акти, прийняті народними зборами і затверджувані Сенатом. У 451-450 рр. до н. е. було зроблено запис звичаїв, що отримала назву Законів XII таблиць (leges duodecim tabularum). У 326 р. До н.е. е. був прийнятий петель закон, який скасував боргове рабство й убивство боржника за несплату боргу. Приблизно в III в. до н. е. з'явився закон Аквилия (про відповідальність за знищення й ушкодження чужих речей). Пізніше був прийнятий ряд інших законів. У період принципату, коли роль народних зборів знизилася, вони вже не приймали закони. Останнім був аграрний закон I ст. н. е.

У 451-450 рр. до н. е. було зроблено запис звичаїв, що отримала назву Законів XII таблиць. У значній своїй частині Закони XII таблиць фіксують письмово давно сформовану практику взаємин різних осіб, т. Е. Право звичайне. Закони XII таблиць закріпили вже сформувалося до цього часу право приватної власності (dominium), яке в Римі випливало з вищого права власності цивільної громади, т. Е. Держави, і тому належало тільки громадянам. Закони XII стали першим давньоримським судебником: багато їх положення відносяться до сфери кримінального права.

Римські судові магістрати володіли правом видавати постанови для римських громадян та інших жителів Римської держави. Термін «едикт» походить від dico («говорю») і відповідно до цього спочатку позначав усне оголошення магістрату наступних видів:

постійний едикт видавався новим магістратом і оголошував про те, які правила будуть лежати в основі його діяльності, в яких випадках будуть даватися позови, у яких - ні (своєрідний план роботи на певний період);

разовий едикт видавався з приводу рішення якого-небудь конкретного справи і по інших незапланованим приводів.

Надалі едикти стали прийматися у письмовій формі. Вони діяли тільки в період управлінн...


сторінка 1 з 4 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Джерела римського права. Зміст права цивільного, права преторського і прав ...
  • Реферат на тему: Право власності та інші речові права
  • Реферат на тему: Розвиток і становлення системи джерел римського права. Рецепція римського ...
  • Реферат на тему: Міжнародні договори Російської Федерації і загальновизнані принципи і норми ...
  • Реферат на тему: Норми права. Право і мораль