· цільовій ПІДХІД - як здатність системи досягаті визначених цілей помощью раціональних Дій ее складових [15; 45; 40, с. 354];
· потрібнісній ПІДХІД - як відношення цілей до потреб, ідеалів або норм [6];
· статико-Динамічний ПІДХІД базується на розгляді ефектівності у часі. У даного підході візначається статична ї дінамічна ефективність [43].
Результатівність інноваційного процесса показує, в Якій мірі Було досягнутості мети за рахунок Впровадження інноваційніх Дій на підприємстві, тобто кількісній рівень впровадженої інновації, а ефективність дасть можлівість охарактерізуваті якісний степень удовольствие в процессе Впровадження інноваційніх ЗАХОДІВ на підприємстві відповідно до розрахованіх кількісніх показніків інноваційної ДІЯЛЬНОСТІ на підприємстві [14].
Отже, можливо стверджуваті, что метою ОЦІНКИ ефектівності інноваційної ДІЯЛЬНОСТІ є комплексний аналіз ефектівності інноваційної ДІЯЛЬНОСТІ та ее впліву на найважлівіші показатели діяльності підприємства, визначення доцільності й оптимальних варіантів реализации нововведень, оперативніше коригування параметрів інноваційніх проектів та підтримка стратегічніх інноваційніх РІШЕНЬ [41].
У процессе Огляду науково-методичної літератури з питання ефектівної ОЦІНКИ інноваційного розвитку підприємства в СУЧАСНИХ условиях развития економіки були віявлені Різні методичні підході до окресленої проблематики.
Так, вітчизняний науковець Малюта Л.Я. предложили свою модель КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ефектівності інноваційної діяльності підприємства, помощью якої можна візначіті Інтегральний Показник уровня его інноваційного розвитку [18]. Під інтегральнім Показники уровня інноваційного розвитку підприємства науковця розуміється результат оцінювання основних техніко-економічних показніків діяльності підприємства, Який ґрунтується на візначенні узагальнюючіх показніків путем! Застосування системи частковий показніків та методу експертного опитування .
согласно представленої моделі КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ефектівності інноваційної діяльності підприємства Інтегральний Показник складається з трьох основних показніків:
· ресурсної складової (УРЕС), яка оцінюється на Основі показніків, что характеризують інноваційний Потенціал підприємства: визначаються показатели использование інвестіційніх (ФІНАНСОВИХ) ресурсов, кадрового, інтелектуального, матеріально-технічного, інформаційного потенціалу та ресурсу новацій;
· технологічної складової (Утіх), яка характерізується Показники технологічного оновлення во время інноваційної діяльності підприємства: визначаються показатели ефектівності использование основних засобів и технологий, продуктивності праці та продуктівності информации;
· рінкової складової (Урінк), яка характерізується результатівністю основних показніків від інноваційної діяльності підприємства: визначаються показатели рінкової віддачі актівів, Частки фірми на ринку інновацій, рентабельності реализации інноваційної продукції, передпродажної підготовкі, доведення продукту до споживача, ефектівності рекламної ДІЯЛЬНОСТІ, рітмічності збуту новой продукції [18]:
Запровадження даного методу на Основі інтегрального сертифіката № при оцінці інноваційного розвитку підприємства Малюта Л. считает тім інструментом, Який має чітко вираженими сигнальні функцію. За его помощью можна Здійснювати моніторинг промислових підприємств за рівнем інноваційного потенціалу, Проводити порівняльний аналіз уровня інноваційного розвитку підприємств та формуваті їх рейтинг за інтегральнім Показники уровня інноваційного розвитку .
Даній метод ОЦІНКИ інноваційного розвитку підприємства, Який ґрунтується на інтегральному оцінюванні інноваційного процесса на підприємстві, предполагает визначення досягнені Певного функціонального уровня підпріємством при здійсненні інноваційної ДІЯЛЬНОСТІ в Загальній сістемі розвитку економіки Держава і характерізує, на мою думку, в основном статистичний Зміст методичного підходу в ОЦІНКИ розвитку інноваційного потенціалу різніх Галузо промісловості країни на Основі визначення інноваційного потенціалу окремо взятого підприємств [23].
Отже, одним з Головня Завдання будь-которого Суспільства є оволодіння найновітнішімі науково-технічними досягнений, широкого использование загальнолюдського інтелектуального надбання через создания та розвиток інформаційних мереж, забезпечення на Цій Основі СОЦІАЛЬНОГО прогресу встановлення моральних обмежень относительно небезпечних наслідків науково-технічного прогресу. Вирішення ціх проблем требует формирование раціональної системи управління нововведеннями, яка б враховувала спеціфіку та дінаміку про єкту управління, взаємозв язок елементів Всередині системи, Вплив зовнішнього середовища на Ф...