лізації продукції, що дозволить згладити вплив цінового фактора.
Поряд з цим показником при аналізі оборотності використовують коефіцієнт закріплення оборотних коштів, розраховують тривалість одного обороту в днях, а також різні приватні показники, які можуть розраховуватися за особливим обороту.
Так, особливим оборотом для матеріальних запасів є їх витрата на виробництво, для готової продукції - відвантаження і т.д.
Виділяють дві групи факторів прискорення оборотності оборотних коштів (малюнок 1).
До першої групи належать фактори, пов'язані зі структурою активів підприємства: співвідношення основних і оборотних коштів, виробничих запасів і основних засобів, частка виробничих запасів в оборотних коштах, співвідношення грошових коштів та дебіторської заборгованості. Прискорення оборотності в цьому випадку можна досягти за рахунок більш раціонального співвідношення активів.
Рисунок 1 - Фактори прискорення оборотності оборотних коштів
Друга група факторів взаємопов'язана з ефективністю діяльності підприємства через показник виручки: продуктивність, фондоозброєність праці, співвідношення виробничих витрат і незавершеного виробництва.
Раціональне формування та ефективне використання оборотних коштів робить активний вплив на хід виробництва, фінансові результати і фінансовий стан підприємства, дозволяючи досягати успіху з мінімально необхідними в даних умовах розмірами оборотних коштів. Вивільняються при цьому матеріальні і грошові ресурси є додатковим внутрішнім джерелом подальших інвестицій, сприяють підвищенню фінансової стійкості підприємства та його платоспроможності. У цих умовах підприємство своєчасно і повністю виконує розрахунково-платіжні зобов'язання, що дозволяє успішно здійснювати комерційну діяльність/
Ефективне використання оборотних коштів визначається рядом факторів. У сучасних умовах негативний вплив на ефективність використання оборотних коштів і уповільнення їх оборотності надають чинники кризового стану економіки:
- зниження обсягів виробництва і споживчого попиту;
- високі темпи інфляції;
розрив господарських зв'язків;
порушення договірної та платіжно-розрахункової дисципліни;
високий рівень податкового тягаря;
зниження доступу до кредитних ресурсів внаслідок високих банківських відсотків.
Перераховані фактори впливають на використання оборотних засобів поза залежністю від інтересів підприємства.
Разом з тим підприємства мають внутрішні резерви підвищення ефективності використання оборотних коштів, на які воно може активно впливати. До них відносяться:
- раціональна організація виробничих запасів (ресурсозбереження, оптимальне нормування, використання прямих тривалих господарських зв'язків);
- скорочення перебування оборотних коштів у незавершеному виробництві (подолання негативної тенденції до зниження фондовіддачі, впровадження новітніх технологій, оновлення виробничого апарату, застосування сучасних більш дешевих конструкційних матеріалів);
ефективна організація звернення (вдосконалення системи розрахунків, раціональна організація збуту, наближення споживачів продукції до її виготовлювачів, систематичний контроль за оборотністю коштів у розрахунках, виконання замовлень по прямих зв'язках).
Ефективність використання оборотних коштів характеризується системою показників, одним з яких є співвідношення розміщення їх у сфері виробництва та сфері обігу.
Чим більше оборотних коштів обслуговує сферу виробництва, а всередині останньої - цикл виробництва (за відсутності наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей), тим більше раціонально вони використовуються.
Про ступінь використання оборотних коштів можна судити за показником віддачі оборотних коштів (POA), який визначається як відношення прибутку від продажів (Ппр) або іншого фінансового результату до середньої за період величини оборотних коштів підприємства (ОСср):
Цей показник характеризує величину прибутку, одержуваної на кожен рубль оборотних коштів, і відображає фінансову ефективність роботи підприємства, оскільки саме оборотні кошти забезпечують рух всіх ресурсів на підприємстві.
Оборотність оборотних коштів - це тривалості одного повного кругообігу коштів, починаючи з першої і закінчуючи третьою фазою.
Чим швидше оборотні кошти проходять ці фази, тим більше продукції підприємство може зробити з використанням однієї і тієї ж суми оборотних засобі.