Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Військове мистецтво козаків XVI-XVII ст.

Реферат Військове мистецтво козаків XVI-XVII ст.





йшлі Головні сили війська Богдана Хмельницького.

Бій з ворогом козаки починает герцем, тобто двобоєм ОКРЕМЕ смілівців або невеликих загонів. Такий козак - смілівець сам або на чолі загону набліжався до польського табору и призвал до двобою. Так например на качана повстання у першій Битві під жовто Водами Богдан Хмельницький звернув до Кривоноса вести свой загін на шляхту. У випадка если Ніхто Не виходить, Сіпало образи на адресу польського війська, звінувачуючі его у несмілівості та нікчемності. Польська шляхта реагувала на це и вірушала у бой, так як це ображать Лицарський честь Воїнів Речі Посполитої. Много хто з козацьких ватажків робілі переможні Герцена: Максим Кривоніс під Старокостянтинова віклікав князя Ярему Вишневецького, Іван Ганжа під Пилявцями и много других.

У разі если ж вороже військо все ж таки не виходе на битву, Військо Запорозьке починает его облогу. Такі випадки були на жовто Водах у травні 1 648 року, а такоже під Зборовом у серпні 1 649 року.

Для артілерійського обстрілу Ворожки табору около него Під захистом валів та шанців обладнувалісь во время темряві вогневі позіції. Если ж командування супротивника вірішувало дати бой, то его військо виходим з табору и шікувалось у Бойові порядки. Відповідно дот него Займаюсь бойовий порядок и козацьке військо. В центрі Бойовий порядку ставала кіннота, вішікувана в три - Чотири шеренги. На флангах стояла піхота, ставала у трьох шеренги. У розрівах между піхотнімі Підрозділами поставали гармаші з легкою артілерією. При підтрімці артілерії з табору починався наступ козаків чі Відсіч атаки ворога. Атака Війська Запорозького проводять «лавою», тобто НЕ вірівняною шеренгу зі загнутими краями для обхвату ворога з флангів (додаток 9). Піхота, ведучі невпінній вогонь з гармат та мушкетів, Який забезпечувалі у першій шерензі две других, готуючі набої, підтрімувала атаки кінноті. Така Взаємодія булу здійснена під Зборовом, Берестечком, Городком. Піхота наступала Під захистом шанців, Які вона сама копала для себе. У випадка если козацьке військо в процессе битви змішувалося разом Із Ворожки військом, то такий бой козаки називали «Галас». Бій ОКРЕМЕ загонами, які не зв язаними между собою, козаки називали «розгардіяшем». А если піхотній Підрозділ попадав в оточення, то ВІН прийомів бойовий порядок «тріангулою», тобто стрій трикутником, и бівся на смерть. Так Було 30 червня в Битві під Берестечком, коли 300 козаків, оточені польським військом, що не здавались в полон. Останній козак, Що ще остался живим, декілька годин відбівався, поки НЕ БУВ закляття спис. Головною метою битви Було віснаження супротивника та его деморалізації. З цією метою Богдан Хмельницький затрімував у таборі часть війська, Пожалуйста у вірішальній момент винне Було завдаті смертельного удару. Цей хитрий удар завдавався тоді, коли его ворог не чекає. Так, під Пилявцями та Зборовом Приховане військо своим Раптовий настане віклікало у ворога паніку. Навальний обхват ворога з флангів, вихід Йому в тил, создания резерву та засідкі, раптовість удару та вміле использование рельєфу місцевості - все це Було характерними рісамі військового мистецтва козаків. Керування Підрозділами здійснювалось візуальнімі та звуковими гасли, для якіх вікорістовувався прапор, сурма або ж гучно голос ватажка.

З джерел нам известно, что козаки були такоже добрими майстрами артілерійської справи. У Літописі Самійла Величка ми знаходімо свідчення, что на Січі Постійно Було 50 гармат. У ті часи Жодний козацький загін НЕ виступать у похід без артілерії. Артілерія булу очень дорогою зброєю, тому на Січі Зайві Гарматій зберігаліся у Військовій Скарбниці в потаємному місці Нарівні Із коштовно.

Гарматій Запорозького Війська були основном Середнев та малого калібру. Це забезпечувало артілерії велику ее рухлівість та маневреність, что відповідало козацькій тактіці.

Підтвердження вісокої рухлівості и маневреності козацької артілерії Було продемонстровані у Битві на жовто Водах. Тоді рухомий польський табір обігналі козаки, трімаючі в руках Гарматій. Потім смороду Зупини, зійшлі з коней, поклали Гарматій на землю и вдарили прямою наводкою по польському війську. Таким способом смороду змінілі декілька разів вогневі позіції. Втрати у поляків від вогню козаків були Такі масштабні, что татари начали гніватіся и Зупинити стріляніну по ляхам, того что Їм б НЕ залиша Жодний живого Ясіру.

Для Поліпшення влучності, щільності та маневреності артілерійського вогню, Богдан Хмельницький з досвідом Битві на жовто Водах про єднує всі Гарматій в один Підрозділ, а часть з них переводити на однокінну двоколісну тягу. До кожної Гарматій військові Хмельницького прізначають обслугу и проводять навчання гармашів, щоб підняті їх майстерність та кваліфікацію.

Окрім гармат у Візвольній Війні Козацькі вій...


Назад | сторінка 10 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Оренбурзьке козацьке військо в освоєнні Південного Уралу в XVIII столітті
  • Реферат на тему: Спецпереселення до Сібіру 1930-го року: чг Було воно вігіднім?
  • Реферат на тему: Ліквідація Запорізької Січі, та подальша доля запорізькіх козаків
  • Реферат на тему: Богдан Хмельницький та оцінка его особини в історичній літературі
  • Реферат на тему: Військо Київської Русі: тактика в бою