адження мають специфічне значення, вони чинять тиск на ринок і сприяють зростанню цін, знижується зацікавленість в ефективності суспільного виробництва. Ощадний процес має багатофакторний характер. На грошові заощадження впливають такі
фактори :
відповідність рівня виробництва рівню потреб;
форми оплати праці;
види грошових доходів населення;
загальний рівень цін;
розвиток форм вкладень;
економічна стабільність
Значний обсяг В«тіньовихВ» доходів формується у неформальному секторі: для 75,1 тис. жителів району неформальна зайнятість є основним джерелом доходів. Ще одне джерело доходів не враховується офіційно - особисті підсобні господарства сільських сімей. Так, якщо в 2009 році вони привезли сільгосппродукції на 10,3 млн. руб., то величина їх доходів за вирахуванням витрат - 2.1 млн. руб. Що стосується витрат, то загальний обсяг витрат і заощаджень населення за січень - жовтень минулого року - 36209 млн. крб. З них 82,3% припадає на споживчі витрати - купівля товарів і оплата послуг.
Приріст заощаджень населення під вкладах та цінних паперах склав 359,5 млн. руб., що майже в півтора рази більше, ніж торік. У той же час зростає кількість грошей, що залишаються на руках у населення - 156,7 млн. руб., Приріст цих грошей перевищив у 5,8 рази приросту коштів, поміщених в кредитних організаціях, що говорить про ще низькому рівні довіри до банківських структур. За прогнозами, у найближчі роки збережуться відносно високі темпи зростання грошових доходів населення, що пов'язано із зростанням фонду зарплати, трансфертів та виплат соціального характеру, доходів від підприємницької діяльності. В умовах зростання реальних доходів населення намічаються зрушення і в її структурі. Позитивним аспектом прогресивного зміни витрат є тенденція до зростання заощаджень громадян, в середньостроковій перспективі буде зберігатися тенденція до приросту вкладів у банках і скороченню придбання готівкової валюти.
2.3 Статистика вивчення споживання населенням матеріальних благ і послуг
Рівень життя населення як соціально-економічна категорія являє собою рівень і ступінь задоволення потреб людей у ​​матеріальних благах, побутових і культурних послугах.
Матеріальні блага - це продукти харчування, одяг, взуття, предмети культури і побуту, житла.
До побутових послуг - в широкому розумінні - відносяться комунальні послуги, в тому числі послуги транспорту і зв'язку, послуги служби побуту, а також медичні послуги.
Послуги в галузі культури надають заклади культури, мистецтва та освіти.
Рівень життя як характеристика добробуту народу є найважливішим елементом більш широкого поняття "Спосіб життя". p> Основні завдання та напрямки статистичного вивчення рівня життя наступні:
1) загальна і всебічна характеристика соціально-економічного добробуту населення;
2) оцінка ступеня соціально-економічної диференціації суспільства, ступеня розходжень за рівнем добробуту між окремими соціальними, демографічними та іншими групами населення;
3) аналіз характеру і ступеня впливу різних соціально-економічних чинників на рівень життя, вивчення їх складу та динаміки;
4) виділення і характеристика малозабезпечених верств населення, які потребують соціально-економічної підтримці.
Рівень життя, його динаміка і диференціація в значній мірі визначаються рівнем розвитку продуктивних сил, обсягом і структурою національного багатства, виробництвом і використанням валового національного продукту, характером розподілу і перерозподілу доходів.
У 2001 році була прийнята "Система статистичних показників соціально-економічного розвитку Росії ", що має у своєму складі розділ "Соціальний розвиток і рівень життя народу". Це найбільш детально розроблена система показників з числа застосовувалися в практиці державної статистики - в ній 284 основних показника, зведені в 20 тематичних груп.
1. Соціальна структура суспільства. p> 2. Зайнятість населення та умови праці.
3. Участь трудящих в управлінні державою і суспільного життя.
4. Доходи населення. p> 5. Грошові заощадження населення. p> 6. Оплата праці. p> 7. Громадські фонди споживання.
8. Соціальне і побутове обслуговування населення. У тому числі:
а) торгівля, громадське харчування;
б) транспорт і зв'язок;
в) житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування населення;
г) охорона здоров'я, фізична культура, туризм; соціальне забезпечення;
д) народна освіта;
е) культура і мистецтво.
9. Споживання матеріальних благ і послуг населенням.
10. Майно населення. p> 11. Бюджет сім'ї. p> 12. Бюджет часу населення. p> 13. Моральна статистика. У тому числі:
а) злочинність;
б) адміністративні правопорушення;
в) соціально небезпечні явища, сприяють вчиненню з...