права і міжнародні договори Російської Федерації * (4) є складовою частиною її правової системи. Якщо міжнародним договором Російської Федерації * (5) встановлено інші правила, ніж передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. Однак слід зазначити, що зазначені норми Конституції РФ носять гранично лаконічний характер, викликаючи тим самим ряд певних труднощів у їх практичному застосуванні. Так, зокрема, не встановлено, які саме міжнародні договори РФ (міждержавні, міжурядові, міжвідомчого характеру) мають пріоритет. Видається, що у вирішенні даного питання необхідно враховувати такий критерій, як юридична сила міжнародних договорів РФ і характер їх взаємовідносин з національними законами. Вважаємо, що перед внутрішньодержавними законодавчими нормами пріоритетом мають ті міжнародні договори РФ, які відповідно до встановленого законодавством порядку, ратифіковані і опубліковані. Саме ратифікація надає міжнародному договору РФ юридичну силу федерального закону і наділяє його властивостями пріоритету по відношенню ю до інших законів. Нератифікованих міжнародні (міждержавні, міжурядові, міжвідомчі) договори не володіють ієрархічним пріоритетом у разі виникнення колізії між положеннями закону і положеннями вищезазначених договорів. p align="justify"> При цьому необхідно звернути увагу, що міжнародний договір РФ, встановлює інші в порівнянні з національними нормами правила, не скасовує дії останніх. Його переважна сила може проявлятися тільки на стадії правозастосування. Невідповідність норм внутрішньодержавного закону і міжнародного договору РФ не веде до автоматичної скасування або незастосовність цього закону. У силу ч. 6 ст. 125 Конституції РФ пріоритет міжнародних договорів РФ не може бути винятковим, оскільки міжнародні договори РФ, не відповідають Конституції РФ, не підлягають введенню в дію і застосування. Для практичної реалізації коментованих норм слід враховувати і той факт, що встановлюються міжнародним договором РФ правила підлягають застосуванню у випадках, якщо:
Російська Федерація в особі компетентних органів державної влади висловила свою згоду на обов'язковість для неї міжнародного договору за допомогою однієї з дій, перелічених у ст. 6 Федерального закону від 15.07.1995 р. N 101-ФЗ "Про міжнародні договори Російської Федерації";
міжнародний договір набув чинності для Російської Федерації.
Саме таке положення закріплено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 10.10.2003 р. N 5 "Про застосування судами загальної юрисдикції загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів Російської Федерації ". При цьому судовими органами РФ при здійсненні правосуддя приймаються до уваги не тільки відповідні міжнародні договори РФ, а й загальновизнані принципи і норми міжнародного права, що стали частиною правової системи Рос...