Так як застосовуються в будівництві метали і сплави неоднорідні (наявність домішок) і контактує з ними середу також неоднорідна (грунтові умови, забруднена промислова атмосфера і т.д.), то створюються всі умови для протікання процесів електрохімічної корозії. p align="justify"> Відомо, що при зануренні в електроліт двох електродів з різних металів вони набувають різні за величиною електричні потенціали. При замиканні електродів між ними виникає струм. Проходження струму супроводжується розчиненням електрода з більш електронегативний потенціалом - анода. p align="justify"> короткозамкнені гальванічні елементи можуть виникати і на одному металі внаслідок наявності ділянок поверхні з різними потенціалами. Різниця потенціалів спостерігається між різними обробленими поверхнями, різними структурними складовими сплаву, домішками і основним металом, а також між ділянками поверхні з різним станом плівки окислів. p align="justify"> На величину потенціалу металу впливають і багато інших чинників, наприклад, склад електроліту, швидкість його руху, концентрація газів. Тому практично завжди при зіткненні з електролітом на поверхні металу виникають короткозамкнуті гальванічні елементи, які називають корозійними мікро-і макроелементами. p align="justify"> Процес електрохімічної корозії, тобто діяльності корозійних гальванічних пар, досить складний і може бути розбитий на ряд елементарних процесів. p align="justify"> На анодних ділянках має місце анодний процес - перехід в розчин іонів металу і їх гідратація із звільненням надлишкового електрона, який, залишаючись в металі, рухається до катодного ділянці. Зазвичай цей процес схематично зображується так:
e В¬ [Me + < span align = "justify"> Є] nH 2 O В® Me span> 4 + n H 2 O.
На катодних ділянках поверхні металу відбувається асиміляція надлишкових електронів небудь деполяризатором (атомом або іоном розчину, здатним відновлюватися, тобто поглинати електрон):
e + D В® [De]
Найбільш практично важливими різновидами катодного процесу є: катодна реакція відновлення іона водню в газоподібний водень (воднева деполяризація):
+ + e В® H і потім H + H = H 2 ,
і катодна реакція відновлення кисню з перетворенням його в іон гідроксиду (киснева деполяризація):
O 2 + 2H 2 < span align = "justify"> O + 4e В® 4OH -
Величезне число відбуваються в природі і техніці корозійних процесів пов'язано з поглинанням кисню. Такому виду руйнування метали піддаються при корозії у воді, атмосфері, грунті. Корозія сталі в бетоні також йде з кисневою деполяризацією. p align="justify"> Катодний і анодний процеси йдуть на різних ділянках поверхні металу, і електрони, надлишкові у анодів, пересуваються в металі до катодів, відповідно, в розчині відбувається спрямоване переміщення іонів. Виникає електричний струм, званий струмом корозії. При такому механізмі корозії руйнування піддаються лише анодні ділянки поверхні металу. p align="justify"> Перераховані процеси взаємозалежні і еквівалентні, тобто швидкість процесу корозії, в цілому, буде визначатися швидкістю того процесу, який в даних умовах протікає повільніше. При корозії металу в нейтральних і лужних середовищах таким контролюючим фактором найчастіше є надходження кисню до коррозирующего поверхні. p align="justify"> Швидкість корозії, виражена у вагових втратах металу на одиницю поверхні в одиницю часу, залежить від величини струму корозії, тобто від різниці потенціалів анодних і катодних ділянок та омічного опору внутрішньої ланцюга корозійного елемента.
Однак початкові значення електродних потенціалів катодних і анодних ділянок мікропара не визначають величину корозійного струму і швидкість корозії. Внаслідок цілого ряду причин значення цих потенціалів з самого початку роботи корозійного елемента починають змінюватися у бік зменшення початкової різниці потенціалів. Це явище, тобто зміна пот...