повинен виступати критерій втрати засудженим суспільної небезпеки. Критерій же появи можливості остаточного виправлення без повного відбування призначеного покарання може бути викладений в модифікованому вигляді. При цьому підході матеріальним підставою умовно-дострокового звільнення буде реальна можливість ресоціалізації засудженого без повного відбування призначеного покарання, а формальним умовою залишиться відбування частини призначеного покарання. p align="justify"> Глава 2. Застосування умовно-дострокового звільнення
В§ 1 Підстави застосування умовно-дострокового звільнення
Відповідно до принципів справедливості та гуманізму закон надає суду право умовно-достроково звільнити від подальшого відбування покарання осіб, які для свого виправлення не потребують повному відбуванні призначеного судом покарання (ст.79 КК). p>
Умовно-дострокове звільнення може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у вигляді виправних робіт, обмеження з військової службі, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, тобто всіх основних видів покарання термінового характеру, за винятком обов'язкових робіт і арешту.
Підставою умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання є виправлення засудженого, в силу чого відпадає необхідність повного відбуття призначеного судом покарання. Ця можливість визначається такими показниками, як зразкову поведінку засудженого, сумлінне ставлення його до виконання обов'язків, що випливають з вироку та режиму відбування покарання, прагнення підвищити свій загальноосвітній і професійний рівень і т.д.
Умовно-дострокове звільнення застосовується до осіб, які відбувають тільки покарання термінового характеру. Тому за законом обов'язковим вус ловіем застосування умовно-дострокового звільнення є фактичне відбуття певної частини призначеного судом покарання. Величина цієї частини визначається категорією злочину, за який засуджений відбуває покарання. p align="justify"> Згідно ч.3 ст.79 КК умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване лише після фактичного відбуття засудженим:
а) не менше половини строку покарання, призначеного за злочин невеликої або середньої тяжкості;
б) не менше двох третин строку покарання, призначеного за тяжкий злочин;
в) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного за особливо тяжкий злочин, а також трьох чвертей терміну покарання, призначеного особі, раніше умовно-достроково звільняється, якщо умовно-дострокове звільнення було скасовано з підстав, передбачених частиною сьомою ст.79 КК.
Згідно ч. 4 ст. 79 КК фактично відбутий засудженим строк позбавлення волі не може бути менше шести місяців. Дане положення відноситься тільки до позбавлення волі. Умо...