обмеженням або припиненням трудової діяльності, трансформацією способу життя і спілкування. Вихід на пенсію є важким випробуванням особливо для тих, чия трудова діяльність високо цінувалася, була творчо активною. Практика показує, що розрив з трудовою діяльністю в ряді випадків негативно позначається на життєвому тонусі, стані здоров'я і психіці людей. Самопочуття людей похилого віку багато в чому визначається і відносинами, що склалися в сім'ї.
Рівень захворюваності у літніх людей в 2 рази, а в старечому віці - в 6 разів вище, ніж в осіб молодого віку. Накопичуються хронічні захворювання з тенденцією до поступового прогресування і інвалідизації. Негативні наслідки для підтримки сприятливого самопочуття мають порушення екологічної рівноваги, що в першу чергу проявляється в зниженні якості питної води та атмосферного повітря [11].
Порушення здоров'я літніх людей не можуть у повному обсязі компенсуватися соціальними заходами, оскільки резерви їхнього здоров'я в значній мірі виснажені. Беручи до уваги, що громадське здоров'я є характеристикою якості, структури та динаміки індивідуального здоров'я, незадовільний стан здоров'я літніх людей виступає як дестабілізуючий чинник соціальних відносин.
По Росії близько 1,5 млн. громадян старшого віку потребують постійної сторонньої допомоги та соціальних послугах. Поданим вибіркових обстежень, у контингенті маломобильного населення самотні і подружні пари, які потребують соціальному обслуговуванні, складають від 62 до 69% у різних типах населених пунктів. Вивчення нужденності обстежених непрацездатних громадян у різних видах допомоги свідчать про те, що більше 78% з них потрібно медико-соціальна допомога, майже 80% потребують послуг соціально-побутового характеру.
Старіння населення супроводжується процесом зниження рівня життя. Більш 29,1 млн. російських пенсіонерів у Найбільшою мірою відчувають наслідки різкого зниження рівня життя, викликаного наслідками економічних реформ. Дана ситуація сприяє розвитку у багатьох росіян невпевненості у завтрашньому дні, що призводить до загострення соціальної напруженості. Незабезпеченість і особлива соціальна вразливість в старості негативно позначаються і на стані працездатної частини населення.
Найбільш важким стає матеріальне становище у пенсіонерів у віці 61-65 років, що пов'язано з падінням рівня доходів у зв'язку з виходом на пенсію чоловіків, і у віці 71-75 років, коли зі смертю одного з подружжя різко зростає частка самотніх літніх людей.
Скорочується частка працюючих пенсіонерів. За наявними даними, постійно працюють у віці 55-60 років не більше 15% чоловіків і 12% жінок; працевлаштовується вкрай незначна частина звернулися в службу зайнятості пенсіонерів, збільшує...