gn="justify"> Приводом до Кримської війни, що вибухнула на початку 50 років, послужив суперечка, що виникла між православною і католицькою церквою про В«палестинських святиніВ». Мова йшла про те, який з церков належить право володіти ключами від Віфлеємського храму, іншими релігійними пам'ятниками в Єрусалимі та його околицях. Тут зіткнулися інтереси Росії, що захищала православне духовенство та Франції, покровительствовавшей католикам. Насправді, мова йшла про зміцнення позицій цих держав на Близькому Сході. Сторони відверто йшли на військовий конфлікт. Кримська війна почалася в обстановці дипломатичної ізоляції Росії, якій протистояла коаліція розвинених капіталістичних держав. Війна почалася як загарбницька з обох сторін. Якщо царизм прагнув до оволодіння чорноморськими протоками і розширення свого впливу на Балканах, то Англія і Франція домагалися витіснення Росії з берегів Чорного моря і з меж Закавказзя. Османська імперія також переслідувала в цій війні свої, реваншистські цілі. Доля війни вирішувалася в Криму, хоча військові дії велися також на Дунаї і в Закавказзі. p align="justify"> березня 1856 в Парижі було укладено мир. Росія втратила південній частині Бессарабії з гирлом Дунаю, але їй поверталися Севастополь та інші Кримські міста В«в обмінВ» на Карс і Карське область. Мирний трактат позбавляв Росію право захищати інтереси православного населення на території Османської імперії, протегувати Сербії і Дунайським князівствам, що істотно підривало вплив Росії на близькосхідні справи. Але найважчим умовою для Росії була В«нейтралізаціяВ» Чорного моря. Суть її полягала в забороні Росії і Туреччини тримати на Чорному морі військовий флот і мати військові фортеці, а чорноморські протоки оголошувалися закритими для військових суден усіх країн. Тим самим Чорноморське узбережжя Росії виявлялося беззахисним у разі війни. p align="justify"> Поразка Росії підірвало її престиж на міжнародній арені. Але зазнав поразка не російський народ, а царизм і його феодально-кріпосницький режим. Разом з тим підсумки Кримської війни означали провал далекосяжних загарбницьких планів західноєвропейських держав, які прагнули до низведению Росії в ранг другорядних держав. Поразка Росії в Кримській війні мало серйозні наслідки для її внутрішнього життя. Стало зрозумілим, що головною причиною військово-технічної відсталості Росії полягала саме у кріпосному ладі. p align="justify"> Російське самодержавство неминуче мало стати на шлях проведення невідкладних соціальних, економічних і політичних реформ.
Першочерговим завданням зовнішньої політики Росії після Кримської війни було домогтися скасування статей Паризького мирного трактату 1856 Вирішення цієї складної зовнішньополітичної завдання було блискуче виконано видатним російським дипломатом, міністром закордонних справ А.М. Горчаковим. Великий досвід дипломатичної служби, прекрасне знання європейських справ, дружні зв'язки з багатьма видатними зарубіжними діячами ...