ign="justify"> Близько 218 млрд. дол. втратила світова економіка в 2012 р в результаті природних катастроф, дані представлені в таблиці. Кількість жертв у порівнянні з 2011 р виросло кратно - з 15 тис. До 304 тис. Чоловік. Це найвищий за останні 10 років обсяг збитків, який перевищує середній показник більш ніж у два рази.
Таким чином, екологічне страхування - наскільки воно вигідно страховим компаніям? Це новий, щодо нерозвинений сегмент страхового ринку і як наслідок - являє собою можливість для розширення поля діяльності для страхових організацій. У міру розвитку природоохоронного законодавства, зростання екологічної культури та підвищення відповідальності природокористувачів за екологічні результати своєї діяльності буде зростати число страхувальників. Однак, існують побоювання, що в цьому виді страхування можливі значні страхові виплати у разі реалізації масштабних екологічних ризиків. Як показує практика, можна звичайно говорити про окремі резонансних випадках, коли екологічний збиток оцінюється в мільйони і десятки мільйонів рублів. Однак, загалом, в позовної практиці, середній обсяг пропонованих на відшкодування позовів та претензій в галузі природокористування та охорони навколишнього середовища навряд чи може вплинути на фінансову стійкість страхових організацій і вони зможуть здійснити їх покриття. Разом з тим, звичайно, необхідно створення спеціальної системи забезпечення фінансової стійкості проведення страхових операцій по цьому виду страхування.
2.2 Проблеми вітчизняного ринку екологічного страхування
У 1990-х роках великий розвиток отримало екологічне законодавство, але його розробка ще не закінчена. При розгляді екологічної безпеки підприємства зазвичай виділяють постійний ризик і аварійний ризик. Постійний ризик визначається використовуваною технологією і не може бути істотно змінений. Підприємство викидає в атмосферу, скидає у водне середовище відходи своєї життєдіяльності і повинно, природно, відшкодовувати наноситься шкода. Фактично йдеться про ренту за використання природних ресурсів, відповідних податки і збори.
Є ціла низка невирішених економіко-правових питань, пов'язаних з постійним ризиком. При проведенні розрахунків для конкретних підприємств часто виявлялося, що підприємству економічно вигідніше отруювати довкілля, ніж проводити заходи з очищення скидаються відходів. Податки і збори за використання природних ресурсів, особливо непоправних (нафта, газ, вугілля, інші корисні копалини) видаються вельми заниженими. У результаті видобувні галузі промисловості опиняються в дуже привілейованому становищі.
Зазвичай нормативи встановлюються у вигляді гранично допустимих концентрацій (ГДК) і аналогічних величин. Однак відходи життєдіяльності підприємства, як правило, містять найрізноманітніші речовини, які надають шкідливу дію на організм людини. Виникає проблема сумарної оцінки, тобто визначення інтегрального показника екологічної шкоди даного підприємства, але вона далека від коректного рішення.
Не в останню чергу це пов'язано з адекватною оцінкою здоров'я населення та впливу на нього різних екологічних факторів. Відомо, що при збільшенні обращаемости населення до медичних установ, природно, збільшується виявлена ??захворюваність, але не латентна захворюваність, притаманна даному контингенту. Вона може бути встановлена ??лише при суцільномуобстеженні, а тому в більшості ситуацій залишається невідомою.
Корисними характеристиками здоров'я населення могли б бути коефіцієнти смертності (диференційовані за статтю та віком) і реальна середня тривалість життя для цікавить нас контингенту. Проте в даний час подібні характеристики більше залежать від динаміки загальної соціально-політичної обстановки в країні, ніж від впливу конкретних екологічних факторів. Екологічні питання часто є предметом політичних спекуляцій.
Розвиток екологічного страхування в Росії ускладнюється кризовим станом економіки в цілому і важким фінансовим становищем більшості підприємств - джерел підвищеної небезпеки. В умовах низької платоспроможності потенційних страхувальників більш-менш стабільно може розвиватися тільки обов'язкове страхування, тому на оплату внесків по добровільному страхуванню у підприємства просто не залишається коштів. Крім того, у фінансово неблагополучних підприємств мають місце більш висока ступінь зносу основних фондів, менш екологічні технологічні процеси, тому і ступінь ризику настання у них страхових випадків вище, а вартість страхування - дорожче. Виходить така ситуація, коли багато підприємств, що мають найбільшу потребу у страхуванні екологічного ризику, лишаються не залученими в систему екологічного страхування.
Особливістю екологічного страхування є величезні масштаби збитку внаслідок екологічних аварій чи кат...