y"> В залежності від кількості викинутого (вилився) отруйної речовини в зоні зараження може бути один або декілька вогнищ хімічного ураження.
Оцінка хімічної обстановки на об'єктах, що мають СДОР, повинна проводитися як завчасно, так і в період виникнення аварії (руйнування).
В основу оцінки хімічної обстановки повинні бути покладені дані на одночасний викид в атмосферу всього запасу СДЯВ, наявного на об'єкті, при сприятливих метеорологічних умовах (інверсія, швидкість вітру 1 м/с). При аварії (руйнуванні) ємностей зі СДОР оцінка проводиться по конкретно сформованій обстановці, т. Е. Беруться реальні кількості викинутого (вилився) отруйної речовини і метеорологічні умови.
Загальними вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є тип і кількість СДОР, метеоумови, топографічні умови місцевості і характер забудови на шляху поширення зараженого повітря (ЗВ), умови зберігання та характер викиду отруйних речовин, ступінь захищеності робітників, службовців об'єкта і населення, а також особового складу підрозділів протипожежної служби. [6]
Оцінка хімічної обстановки на об'єктах, що мають СДОР, в першу чергу включає:
визначення меж вогнищ хімічного ураження, розмірів і площі зони зараження;
визначення можливих втрат людей в осередках ураження;
визначення часу підходу зараженого повітря до певного рубежу (об'єкту) і часу вражаючої дії СДОР.
Залежно від обстановки проводиться вирішення всіх перерахованих завдань або тільки деяких з них.
. 1 Визначення ступеня хімічної небезпеки об'єкту
Ступінь хімічної небезпеки об'єкту встановлюється, виходячи з сумарної кількості СДОР, якого знаходяться на даному об'єкті. Дані надані в Таблиці 6:
Таблиця 6
ХлорАмміак3 степеньот 0,5 до 50 тонн.от 1 до 500 тонн2 степеньот 50 до 250 тонн.от 500 до 2500 тонн1 степеньот 250 т. і болееот 2500 т. і більше
При плануванні заходів щодо захисту населення від СДОР визначаються максимально можливі зони хімічного зараження. Визначення зон хімічного зараження проводиться завчасно, виходячи з прогнозованого викиду СДОР в атмосферу.
Тому прийнято:
для мирного часу - викид СДЯВ відбувається з однієї найбільшою технологічної або складської ємності;
для воєнного часу - викид СДЯВ відбувається з усіх наявних на підприємстві ємностей. [6]
За Таблиці 6 визначаємо ступінь небезпеки ТОО «Шимкент пиво», яке відноситься до 3 ступеня, так як сумарна кількість СДЯВ - аміаку становить 2,7 тонн.
. 2 Оцінка хімічної обстановки при аварії з викидом аміаку на ТОО «Шимкент пиво» ??у місті Шимкент
Визначення меж вогнищ хімічного ураження, розмірів і площі зони зараження
Межі осередків хімічного ураження визначаються силами розвідки і наносяться на схему (приклад на рис.1). Для постановки завдань на розвідку попередньо розрахунковим методом визначаються розміри і площа зони хімічного зараження.
Малюнок 1. Відображення зони можливого зараження СДОР на карті (схемі)
Розміри зони хімічного зараження визначаються глибиною поширення хмари ЗВ отруйною речовиною з вражаючими концентраціями і його шириною. Вони залежать від кількості СДОР на об'єкті (в ємності), їх токсичності та фізичних властивостей, метеорологічних умов і рельєфу місцевості.
Глибини поширення хмари ЗВ на відкритій місцевості визначаються по Таблиці 7, на закритій місцевості - по Табліце8. Поправочні коефіцієнти для врахування впливу швидкості вітру на глибину поширення хмари ЗВ наведені в Таблиці 9.
Ширина (Ш) зони хімічного зараження залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря і визначається по наступних співвідношеннях:
Ш=0,03 г - при інверсії;
Ш=0,15г - при изотермии;
Ш=0,8г - при конвекції,
де Г - глибина поширення хмари ЗВ з вражаючою концентрацією, км.
Площа зони хімічного зараження (Sз) приймається як площа рівнобедреного трикутника, яка дорівнює половині добутку глибини розповсюдження ЗВ (Г) на ширину зони зараження (Ш).
Для оперативних розрахунків в Табліце10 наведені значення площ зон хімічного зараження СДОР в залежності від глибини розповсюдження ЗВ при різних ступенях вертикальної стійкості повітря. [6]
Для отримання повної картини можливої ??хімічної обстановки розглянемо обидва варіанти, зазначених у розділі 4.1: