ень продуктивності праці, тим нижче вартість товарів і послуг, і ціни. Формула (1) в цьому випадку така:
Де:
Д - кількість грошових одиниць, необхідних в даний період для звернення;
Ц - сума цін товарів, що підлягають реалізації;
В - сума цін товарів, платежі по яких виходять за рамки даного періоду;
П - сума цін товарів, проданих у минулі роки, терміни платежів за якими настали;
ВП - сума взаїмопогашенії платежів;
С. о.- швидкість обороту грошової одиниці.
Швидкість обігу грошей визначається кількістю оборотів грошової одиниці за відомий період, оскільки одні й ті самі гроші протягом певного періоду постійно переходять їх рук в руки, обслуговуючи продаж товарів і надання послуг.
Формула (1) може бути представлена ??у спрощеному вигляді:
Де:
М - маса реалізованих товарів;
Ц - середня ціна товару;
С. о.- середня швидкість обороту (скільки разів на рік обертається рубль).
При функціонуванні золотих грошей їх кількість підтримувалося на необхідному рівні стихійно, оскільки регулятором виступала функція скарби. Ця функція встановлювала порівняно правильне співвідношення між грошовою масою і товарами, необхідними для звернення. Зайві гроші в обігу виключалися, вони йшли в скарб. При зростанні товарної маси гроші поверталися із скарбів.
З появою функції грошей як засобу платежу загальна кількість грошей має зменшитися. Кредит робить зворотний вплив на кількість грошей. Таке зменшення викликається погашенням шляхом взаємного заліку певної частини боргових вимог і зобов'язань. Кількість грошей для обігу і платежу визначається наступними умовами:
§ Загальним обсягом звертаються товарів і послуг (залежність пряма).
§ Рівнем товарних цін і тарифів на послуги (залежність пряма, оскільки чим вище ціни, тим більше потрібно грошей).
§ Ступенем розвитку безготівкових розрахунків (зв'язок зворотна).
§ швидкість обігу грошей, у тому числі кредитних грошей (зв'язок зворотна).
При металевому обігу кількість грошей стихійно регулювалося функцією скарби, тобто грошова маса збільшувалася і скорочувалася, вільно пристосовуючись до потреб товарного виробництва, кількість грошей завжди зберігалося на необхідному рівні. Це забезпечувало стійкість грошового обігу.
При відсутності золотого стандарту став діяти закон паперово-грошового обігу, відповідно до якого кількість знаків вартості прирівнювалося до оціночному кількості золотих грошей, потрібних для звернення. При такому положенні стабільність грошей похитнулася, стало можливим їх знецінення.
Нині в умовах демонетизації золота, тобто втрати ним своїх грошових функцій, закон грошового обігу зазнав модифікацію. Тепер уже не можна оцінити кількість грошей з погляду навіть приблизного їх розрахунку через золото. Воно пішло з обігу і не виконує функції не тільки засобу обігу і засобу платежу, але й міри вартості.
Мірою вартості товарів і послуг став грошовий капітал, що вимірює вартості не на ринку при обміні шляхом прирівнювання товару до грошей, а в процесі виробництва - товару до товару. Отже, кількість нерозмінних кредитних грошей має визначатися вартістю всіх цінностей в країні через грошовий капітал. Стихійний регулятор загальної величини грошей при пануванні кредитних грошей відсутня. Звідси випливає роль держави в регулюванні грошового обігу. Емісія кредитних грошей без урахування реальної вартості вироблених товарів і наданих послуг у країні в процесі виробництва, розподілу та обміну неминуче викличе їх надлишок і в кінцевому рахунку призведе до знецінення грошової одиниці. Головна умова стабільності грошової одиниці країни - відповідність потреби господарства в грошах фактичному надходженню їх у готівковий і безготівковий оборот.
3.2 Готівково-грошове і безготівковий обіг
Грошовий обіг здійснюється у двох формах ( табл. 2):
) Наличное.
2) Безготівкове.
Таблиця 2. Форми грошового обігу.
Готівковий обіг. Безготівковий обіг. Поняття: Рух готівки в сфері обігу при виконанні ними двох функцій - засобу обігу і засобу платежу. Рух вартості без участі готівки шляхом пер...