у ж роль відіграватиме конкуренція продукції іноземного виробництва.  
 2)  Надлишок попиту.  Між пропозицією і попитом може виникнути розбіжність. У тих випадках, коли попит перевищує обсяг виробництва (наприклад, в результаті проведення експансіоністської кредитно-грошовій або бюджетно-податкової політики), продавці можуть збільшувати ціни без ризику сприяти зниженню попиту або зверненням попиту до продукції інших виробників. Єдиним обмеженням у підвищенні цін може виявитися існування конкуренції з боку продукції іноземного виробництва. У тих областях, де такий конкуренції не спостерігається (житловий фонд, послуги), підвищення цін може бути істотним. 
  3)  Монопольне ціноутворення,  веде до зростання монопольних прибутків і інфляції прибутків. 
  Всі ці причини зазначаються кейнсіанської школою. Монетаристська модель поширення інфляції шукає її коріння у надлишку освіти грошової маси. 
  4)  Надлишок в освіті грошової маси.  
  Звернемося до рівняння кількісної теорії грошей: 
   М х V = Р х V 
В  
 Темпова запис цього рівняння виглядає наступним чином: 
В  
 М,% х V,% = Р,% х V,% 
В  
 де: М - Маса грошей, 
  V - швидкість обігу грошей, 
  Р х V - Показник доходу нації, 
				
				
				
				
			  М,% - приріст грошової пропозиції у%, 
  V,% - приріст швидкості обігу грошей у%, 
  Р,% - приріст цін у%, 
  М,% - приріст обсягу виробництва в%. 
  З рівняння кількісної теорії видно, що для того, щоб забезпечити таке рівновагу, треба, щоб маса грошей збільшувалася в тій же мірі, що і зростання випуску товарів. Інакше зайва грошова емісія призведе до надлишкового попиту, до зростання показника Р, тобто до інфляції (монетаристи дотримуються тієї точки зору, що швидкість обігу грошей постійна). 
  З вищесказаного можна, виходячи з причини, розділити інфляцію за такими видами. (Глава 7, Навчальний посібник для вузів, В«Економічна теоріяВ» м. Ташкент 2003 рр..) 
В  
  1.3. Вимірювання інфляції  
   Вимірюється інфляція за допомогою індексу цін . На практиці зазвичай використовується індекс валового національного продукту, індекс оптових цін і індекс споживчих цін. 
   Індекс валового національного продукту , званий дефлятором ВНП (ВВП), виражає відношення обсягу ВВП у фактичних цінах до обсягу того ж ВВП у так званих базових цінах, найчастіше в цінах попереднього року. 
  Він розраховується за індексом Пааше: 
 , 
  де - Ціна I-го блага у базисному періоді; - ціна I-го блага в поточному періоді; - кількість I-го блага в поточному періоді. 
   Індекси оптових цін  - це відносні показники, які характеризують співвідношення цін у часі (зазвичай ціни базисного року приймаються за 100, а ціни наступних років перераховуються по відношенню до базисного року). Наприклад, середня ціна бензину в базисному 1995 була 54 тис. р. за тонну, а в 1996 р. склала вже 1...