Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Вопросы и ответы » Історія як наука. Історики про можливість пізнання

Реферат Історія як наука. Історики про можливість пізнання





адав нові в Поволжі, на землях підкорених Казанського й Астраханського ханів. Сенс цього заходу був у тому, що бояри втратили підтримку населення, яке звикло бачити в них своїх панів. Землі ж у опричнині Іван IV роздав за службу своїм служивим людям. Опричнина з'явилася першим в російській історії втіленням самодержавства як системи необмеженого царського правління. Однак судження про неї утруднені через упокоренні джерел і загибелі всіх опричних архівів. У 1571 р. країна в результаті опричного терору опинилася на межі розорення. Восени 1572 государ опричнину В«отсавілВ». Опричнина сприяла і утвердженню в Росії кріпосного права. Перші закрепостітельние укази початку 1580-х рр.., Що забороняли селянам на законних підставах міняти власника, були спровоковані господарським розоренням, викликаним опричнина. Терористична, репресивна диктатура давала можливість загнати селян у кріпосне ярмо. Кріпацтво ж консервувало феодалізм, стримувало розвиток ринкових відносин у нашій країні і, тим самим, стало гальмом на шляху суспільного прогресу. br/>

№ 12. Смутний час: громадянська війна в н. 17 в., Її наслідки. Земський собор 1613 р


На початку XVII століття Росія була вражена подіями, які отримали у сучасників назву Смута, Смутні часи. За глибиною і масштабом потрясінь смуту можна з повною підставою назвати загальнонаціональним кризою. Витоки смути - в епоху Івана Грозного, тих протиріччях, які виникли і не отримали дозволу в XVI ст. У сфері економічної причиною Смути був господарський криза, викликаний Лівонської війною і опричнина. Ще одна подія сильно вплинуло на хід Смути, виступивши одночасно і як привід, і як причина Смути, смерть в 1598 р. Федора Іоановіча, не залишив спадкоємця. Припинення династії у феодальному, традиційному за своїм характером, суспільстві завжди загрожує політичними потрясіннями. Після смерті Івана Грозного Російська держава стояло на роздоріжжі. При безвладному його спадкоємця, царя Федора Івановича (1584-1598р.), Доля трону і країни, опинилася в руках ворогуючих боярськихугруповань. Назрівала реальна загроза громадянської війни. Уже в перші місяці нового царювання чітко позначилися різні політичні угруповання і течії. В особливу групу згуртувалися, забувши про свої місницьких та інших протиріччях, представники вищої знаті - Шуйские, Мстиславські, Воротинського і Булгакови, які в силу своєї родовитости претендували на роль первосоветніком при государя. Антиподом цієї князівської угруповання виступали худородние В«дворовіВ» діячі, зацікавлені в збереженні своїх привілеїв, якими вони користувалися за життя царя Івана. Але ні тим, ні іншим не вдалося домогтися успіху. У ході боротьби висунулася третя сила на чолі з Борисом Годуновим, яка здобула верх. У лютому 1598 р., після смерті царя Федора, був скликаний Земський собор, який обрав Бориса новим царем. Вперше на Русі з'явився цар, який отримав владу не в спадщину, а за В«одностайним рішенням всього народуВ». Годунов був прихильником сильної самодержавної влади. Він відмовився від проведення непопулярного в народі опричного курсу, який не міг вивести країну з кризи, Внутрішня політика Годунова була спрямована на стабілізацію становища в країні і консолідацію всього панівного класу. Це була єдино правильна політика в умовах загального руйнування країни. При ньому посилено розвивалися міста, будувалися нові. На самому початку нового століття країна зазнала наслідки загального похолодання в Європі. Дощі і холод завадили дозріванню хлібів влітку 1601 Ранні морози ще більше посилили тяжке становище села. У країні почався голод. Люди вмирали на вулицях і дорогах і їли ін ін Борис Годунов намагався боротися з голодом, але всі його заходи провалилися. Голод призвів до вибуху класової ненависті. Загострення внутрішньополітичної ситуації призвело до різкого падіння авторитету Годунова і в народних масах, і в середовищі класу феодалів. У 1601 р. в Речі Посполитої з'явився молодий чоловік, який видавав себе за царевича Дмитра, сина Івана Грозного, який заявив про свеем намір йти на Москву добувати собі В«прабатьківський престолВ». Борис Годунов, дізнавшись про появу самозванця, створив, слідчу комісію зі з'ясування його особи. Комісія оголосила, що царевичем назвався побіжний чернець Чудова монастиря Григорій Отреп'єв. Зібравши восени 1604 військо Лжедмитрій I пішов на Москву. p align="justify"> Спочатку військові дії складалися не на користь самозванця. Але на допомогу прийшли жителі південно-західних міст: Путивля, Бєлгорода, Воронежа, Оскола та ін Вони підняли антиурядове повстання і визнали своїм царем самозванця. У цей час, у квітні 1605, помер цар Борис, на престол зійшов його 16 - річний син Федір, який не зумів утримати владу в своїх руках. За наказом самозванця разом з матір'ю царицею Марією він був убитий. У підсумку 20 червня 1605 Лжедмитрій урочисто в'їхав до Москви. Новий цар виявився діяльним і енергійним правителем: п...


Назад | сторінка 11 з 56 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Опричнина Івана Грозного: її передумови та наслідки
  • Реферат на тему: Опричнина Івана Грозного
  • Реферат на тему: Опричнина Івана Грозного
  • Реферат на тему: Опричнина Івана Грозного
  • Реферат на тему: Характеристика правління першого царя всієї Русі - Івана Грозного