федерації виконують свої повноваження відповідно до принципу розмежування між федеральним і регіональним рівнем компетенції.
. Систему державної служби. p align="justify">. Сукупність реалізованих державними органами функцій, використовувані засоби для здійснення цих функцій. p align="justify">. Систему прямих і зворотних зв'язків між суб'єктами та об'єктами управління, необхідний документообіг. p align="justify"> Особливості нашої країни (масштабність, регіональне різноманіття, стан перехідної економіки та ін) вимагають більш активної порівняно з типовою світовою практикою діяльності держави щодо усунення диспропорцій в національному економічному просторі, вирішення складних регіональних проблем, створенню умов для сталого розвитку всіх регіонів і, відповідно, країни в цілому. Багато питань розвитку регіонів: використання природних ресурсів, охорона навколишнього середовища, підтримки малого підприємництва та ін успішніше вирішуються саме на регіональному рівні. p align="justify"> Однією з проблем соціально-економічного розвитку в епоху глобалізації є зростаюча міжрегіональна економічна диференціація. Неоднорідність економічного простору робить значний вплив на структуру і ефективність економіки, стратегію і тактику інституційних перетворень, соціально-економічну політику будь-якої держави. p align="justify"> У Росії внаслідок величезних відмінностей природно-географічних, соціально-демографічних, економічних та інших умов уніфікований підхід до регіонів неможливий .
У всіх регіонів є кілька сфер управління, які однаково важливі для кожного регіону: управління політичним життям регіону, сфери матеріального виробництва, фінансово-кредитна сфера, споживчий ринок, соціонально-бюджетний комплекс, використання природних ресурсів, управління громадською безпекою, управління інформаційної середовищем.
Однак, у кожного регіону є кілька пріоритетних тільки для нього сфер діяльності, який змінюється в залежності від ряду основних факторів: демографічний склад населення, національно-конфесійний склад населення, географічне положення, клімат, стан господарського регіонального комплексу , соціально-економічний потенціал регіону та ін
Найчастіше регулювання територіального розвитку здійснюється у вигляді державної підтримки окремих програм. Програмування регіонального розвитку є одним з найбільш активних стимулюючих методів регіональної політики і являє собою сукупність інструментів спрямованих на стимулювання регіонального розвитку. p align="justify"> Таким чином, наприкінці ХХ-на початку XXI сторіччя формаційні перетворення в розвитку російської держави - зміна суспільно-політичного ладу та соціально-економічного укладу, впровадження ринкових відносин, темпи і масштаби світового науково-технічного прогресу - зумовили необхідність кардинальної зміни принципів, функцій, форм, м...