облік індивідуальних і вікових особливостей, від яких залежить вибір форми соціального служіння. Кожній людині властиві індивідуальні характеристики: вікові, психологічні, культурні. Ігнорування цих особливостей може згубно відіб'ється на виховному процесі. p align="justify"> Далі можна виділити спільну участь. Організація соціального служіння, до якого залучається молодь, носить не специфічний виховний характер, а зазвичай будується таким чином, щоб це справа було в рівній мірі близьким, цікавим і важливим для всіх учасників, включаючи організаторів. p align="justify"> Принцип В«в сім'ї і через сім'юВ», тобто залучення сім'ї молодої людини у справу соціального служіння. Це допомагає взаєморозуміння в сім'ї, сприяє вихованню гармонійної особистості. p align="justify"> Розглянемо основні форми діяльності соціального служіння молоді:
Робота в соціальних установах - догляд за хворими, роботи в муніципальних установах. p align="justify"> Соціальні акції по збору коштів. Ця діяльність наприклад, може також включати в себе: можливість організації при храмі силами молоді точки соціальної допомоги для лих без певного місця проживання, де вони зможуть отримати їжу, одяг; продаж на благодійних ярмарках виробів або листівок, зроблених вихованцями дитячих будинків, і витрата виручених грошей на потреби дітей-авторів, організація ранків у будинках сиріт та багато іншого. Учні недільної школи можуть самостійно, усвідомлено підійти до питання пожертвування для діточок-сиріт, наприклад, частини своїх іграшок. p align="justify"> Місіонерська робота: участь у видавництві православних газет і журналів при храмах; створення бібліотек для дітей-сиріт (збір духовно-моральної і цікавої літератури); проведення різних місіонерських акцій (наприклад, виготовлення та розповсюдження вітальних листівок) , організація зльотів, заходів, лекцій ...
Служіння в церкві: робота з благоустрою храму і території біля нього, допомога на богослужіннях, в реставраційних майстерень і т. п.
Особливість молодіжного служіння полягає в тому, що молода людина, яка залучається в церковне життя, сприймається в церкві як активна особистість, якій пропонується найбільш цікава і доступна форма соціального служіння. Робота в цьому напрямку сприяє розкриттю його внутрішнього потенціалу. p align="justify"> У сучасному світі існує величезна кількість різних державних соціальних установ, які займаються підтримкою хворих, сиріт, та інших соціально - неблагополучних та матеріально-незабезпечених людей. Церковна соціальна робота покликана, за своєю суттю, не дублювати систему державних соціальних установ, а допомогти державі перетворити цю систему, а саме внести в суспільство дух любові, діяльної віри, жертовного служіння ближнім, залучаючи до справи служіння молодь і зацікавлені організації. У сучасному суспільстві глибоке духовно-моральне збідніння призвело до ослаблення традиційних сімейних зв...