ить працям С.А. Томіліна, основоположним щодо яких був системний підхід до вивчення народонаселення. Він розглядав народонаселення як багату соціальними і біологічними ознаками сукупність. Він запропонував концепцію про циклічність глобального демографічного розвитку. p align="justify"> Еволюцію суспільства, на думку С.А. Томіліна, не можна уявити у спрощеній схемі послідовної зміни господарських епох. "Крім цього поступового руху, - писав учений, - і переходу доби в іншу, є ще інша, супутня форма розвитку, яку можна сформулювати як фазис побічного розвитку. Одні народи, нещодавно зробили крок від доби до іншої, ще не звільнилися повністю від звичаїв і переживань попередньої епохи, інші мають за собою вже сотні років побічного розвитку й перебувають в умовах тривалого і міцного пристосування до умов життя цього середовища. p align="justify"> Тому кожну господарську епоху треба ділити на два періоди - період експансивного розмноження людства, коли розвиваються по конкретній формі господарські матеріальні засоби розширювали можливості розмноження, і період превентивного, коли при рівні конкретного господарського ладу продуктів харчування вже не вистачає для нових співчленів і коли розмноження обмежується ... p align="justify"> Обидва ці співвідношення - експансивності і превентивності - варто розуміти не в буквальному сенсі, а в сенсі головних тенденцій ". Погляди С.А. Томіліна про циклічність демографічного розвитку можна вважати своєрідною паралеллю до теорії демографічної революції, яка була обгрунтована французьким демографом А. Ландрі 1934 року. p align="justify"> Важливими напрямками наукової діяльності С.А. Томіліна були пропаганда і розвиток ідей нової галузі економічного знання - "економіки людини", головні принципи якої були сформульовані німецьким соціологом Р. Голдшайдом в 1908-1911 роках. С.А. Томілін зосередив увагу не на розширенні поняття "економіка людини", а на його поглибленні з точки зору пізнання біосоціальних якостей людини, управління демографічними процесами, вироблення наукових основ демографічної політики. Задачу прикладної "економіки населення" С.А. Томілін бачив у вивченні впливу вікової структури населення на продуктивність праці в суспільному виробництві, у визначенні середньої "прибутковості" людського життя та шляхів її підвищення, амортизації робочого життя на окремих виробництвах, впливу раціоналізації праці на соціально-гігієнічний побут робітника, співвідношення продуктивної та регенеративної функцій жінки, у вивченні впливу кваліфікації працівників на їх "рентабельність" з точки зору "економіки населення", у дослідженні типової долі робочого життя (тут позначився вплив концепції "демографічної біографії обивателя" М.В. Птухи).
Важливим завданням демографічних досліджень у 20-х - початку 30-х років було складання прогнозів демографічного розвитку країни загалом і союзних республік зокрема. p align="justify"> Проблемами прогнозування чисельності населення СРСР в цей періо...
