. Фінансова підтримка проектів, спрямованих на розвиток і модернізацію експорту;
2. Надання суб'єктам Далекого Сходу права розпоряджатися частиною фіскальних доходів, одержуваних від зовнішньої торгівлі на їх території;
. Субсидування виробників експортної продукції шляхом часткового повернення імпортних мит на придбану ними продукцію з метою збільшення обсягів виробництва та експорту;
. Стимулювання отримання максимального прибутку шляхом надання податкових пільг, звільнення або відстрочки для створення високотехнологічних експортоорієнтованих виробництв. [13]
. Проблеми та перспективи розвитку торгівлі ДВФО з Японією
Зазначені вище методи передбачені Президентської програмою економічного і соціального розвитку Далекого Сходу і Забайкалля до 2018 р. Передбачається, що інтенсивний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків та реалізація проектів міжнародного співробітництва дозволять збільшити обсяг експорту Далекого Сходу майже вдвічі. До методів стимулювання розвитку експортних галузей можна також додати диференціацію експортної політики по територіях Далекого Сходу, виділення пріоритетних районів і галузей для здійснення проектів прискореного розвитку експорту. Первісна орієнтація на розвиток сировинної спрямованості експорту є виправданою, оскільки нарощування експорту в цій галузі є практично єдиним джерелом фінансових ресурсів, необхідних для розвитку Далекого Сходу і надалі для структурної перебудови промислового виробництва в регіоні. [4]
Тому одним з пріоритетних напрямів регіональної політики має бути сприяння нарощуванню експортного потенціалу в експортоорієнтованих галузях - паливної, лісової, рибної, гірничодобувної. У зв'язку з цим доцільним є створення на Далекому Сході цільових фондів для підтримки експорту, в основі фінансування яких передбачається використовувати як кошти з регіональних бюджетів, так і близько 15-20% фіскальних доходів, одержуваних від зовнішньої торгівлі на їх територіях. Кошти цільових фондів для підтримки експорту повинні спрямовуватися на:
. Фінансування найбільш перспективних проектів, з точки зору термінів їх окупності та можливих обсягів експорту;
2. Звільнення підприємств від сплати податку на прибуток у регіональні бюджети на величину відповідних сум, у разі реінвестування ними прибутку на створення високотехнологічних експортоорієнтованих виробництв;
. Надання пільгових кредитів на розвиток експортних виробництв;
. Субсидування виробників експортної продукції.
У міру ...
