скорочуються залежно від кількості та якості палива, що спалюється. p align="justify"> Разом з тим проблема енергозбереження тісно пов'язане з економічними чинниками розвитку Росії. Перехід на ринкові умови функціонування підприємств супроводжується зростанням цін на паливно-енергетичні ресурси, збільшенням частки енергетичної складової в собівартості продукції і значним підвищенням енергоємності виробництва через неритмічність роботи і частих простоїв. На більшості підприємств спостерігається значне зростання частки енергетичної складової у вартість виробленої продукції порівняно з попередніми роками. В умовах 50% - го спаду промислового виробництва паливно-енергетичному комплексу Росії ледь вдалося впоратися із завданням щодо забезпечення промисловості та соціальної сфери енергоресурсами. Виною тому - різке зростання енергоємності економіки в останні роки. p align="justify"> Росія має найбільшими запасами паливно-енергетичних ресурсів (36% світових запасів газу, 13% запасів нафти і приблизно 30% прогностичних запасів вугілля) і має другий в світі за потужністю паливно-енергетичний комплекс, який приносить країні більше 2 3 всіх валютних надходжень, виробляє більше чверті промислової продукції Росії. Від того як ми зуміємо розпорядитися цим колосальним багатством, залежить не тільки сьогодення, а й майбутнє країни. Пріоритетним напрямком енергетичної політики Росії має стати підвищення енергетичної ефективності виробництва, бо нинішнє Енергомарнотратність у всіх сферах економіки загрожує енергетичній, економічній та національній безпеці країни. p align="justify"> Вартість споживаних в даний час в Росії енергоносіїв досягає 175 млрд. доларів, що становить близько 30% російського ВВП. У собівартості продукції, що випускається сьогодні продукції частка енергоносіїв становить 25%, а на деяких підприємствах досягає 50-60%. p align="justify"> Сьогодні на одиницю продукції, що випускається в Росії витрачається в три рази більше енергоносіїв, ніж у США, і в 6 разів більше, ніж у Японії, що робить нашу економіку неконкурентоспроможною не тільки на світовому, а й на внутрішньому ринку, стимулює імпорт промислових і споживчих товарів і експорт сировини. У числі основних причин сформованого неблагополучного становища в області енергоємності нашої економіки слід назвати:
В· практично повна відсутність економічних стимулів здійснення енергозбереження;
В· відносно низький рівень внутрішніх цін на енергетичну сировину і продукти його переробки і витікаючу з цього незацікавленість на всіх рівнях управління, на робочих місцях і у населення в забезпеченні раціонального використання та економного витрачання палива та енергії;
В· відставання у створенні оргструктур у сфері енергоспоживання, відповідних ринковим відносинам;
В· вкрай низьку оснащеність енергоспоживачів технічними засобами обліку та контролю за витрачанням енергоресурсів;
В· недостатня кількість енергозберігаючих технологій та високоекономічного технологічного обладнання;
В· високі Енерговитрати у виробничих процесах через велику частку застарілих основних виробничих фондів;
В· недостатню забезпеченість висококваліфікованим управлінським та інженерним персоналом у сфері енергозбереження;
В· абсолютно недостатню енергозберігаючу грамотність населення.
Важливим стримуючим фактором у підвищенні енергетичної ефективності економіки в минулий період з'явилася непідготовленість промисловості до випуску енергозберігаючого обладнання, контрольно-вимірювальних приладів та інших технічних засобів, необхідних для забезпечення раціонального використання та економного витрачання палива та енергії. p>
На користь економії ресурсів свідчать також висока порівняльна ефективність енергозберігаючих заходів та наявність значних резервів економії матеріальних і енергетичних ресурсів. Крім того, заходи щодо економії палива зазвичай в 2,5-3,0 рази дешевше, ніж еквівалентний приріст його видобутку і транспорту споживачам. Енергозберігаючі проекти, в середньому, в 5-6 разів менше капіталомісткі, ніж проекти з виробництва енергії. p align="justify"> Підвищення ефективності використання енергії і, як наслідок, зниження собівартості продукції є одним із найважливіших шляхів відродження різних галузей промисловості в умовах ринку, основою конкурентоспроможності продукції, що випускається, забезпечення зайнятості населення і тим самим одним з факторів вирішення соціальних проблем .
Реалізація ідей енергозбереження дозволить економити величезні кошти за рахун...