Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Грунти пермського району пермського краю. Їх агрономічна оцінка, бонітування і придатність до вирощуванню культури-малини

Реферат Грунти пермського району пермського краю. Їх агрономічна оцінка, бонітування і придатність до вирощуванню культури-малини





ово-неглубокоподзолистые среднесугліністие56VСредніе Дерново-бурі тяжелосугліністие67IV Кращі

З розглянутих грунтів якісна оцінка грунтів середня і найкраща.

З таблиці бачимо, що дерново-неглубокоподзолістие і дерново-слабопідзолисті грунти майже не відрізняються за показниками. Отже, ці ґрунти майже не відрізняються один від один за властивостями, а дерново-бурі відрізняється за властивостями.

5. Оцінка ґрунтових умов для вирощування малини


У господарстві переважають грунти легкого, середнього і важкого гранулометричного складу.

За гранулометричним складом дерново-слабопідзолисті грунти неоднорідні. За вмістом гумусу легкі дерново-слабопідзолисті грунти біднішими відповідних важких грунтів. Рухомого азоту, фосфору і калію зовсім небагато.

За гранулометричним складом дерново-бурі грунти є глинистими і тяжелосуглинистого. Високий вміст в них частинок мулу говорить про те, що вони являють собою сприятливий матеріал для структуроутворення. Вони багатшими гумусом. Рухомого азоту міститься значна кількість, але фосфору міститься небагато.

З вищесказаного можна зробити висновок про те, що більш сприятливі для обробітку малини є дерново-бурі грунти, однак систематичне внесення добрив дозволяє і на дерново-слабопідзолистих грунтах отримувати високі врожаї.

6. Підвищення родючості грунтів


З характеристики дерново - підзолистих грунтів, видно, що вони мають ряд негативних властивостей. Перш за все, в цих грунтах мало гумусу, в результаті їх важкі різновиди безструктурні, при зволоженні запливають, а при подальшому висушуванні утворюють кірку, погано пропускають воду і повітря, навесні неекономно витрачають вологу, що накопичилася в грунті за осіннє - зимовий період. Далі, в цих грунтах мало поживних речовин - азоту, фосфору, калію. У багатьох різновидів дерново - підзолистих грунтів реакція ґрунтового розчину кисла, несприятлива для більшості рослин. Нарешті, на грунтах, що залягають по схилах, систематично спостерігається змив орного шару.

Поліпшення грунтів є обов'язковою умовою кращого використання земель, підвищення зборів продукції з одиниці площі.

Найбільш надійним прийомом підвищення родючості дерново - підзолистих грунтів є внесення гною та інших органічних добрив.

За даними опитаних установ нашого краю, гній, раз внесений, позитивно діє на всі культури сівозміни протягом 5 років, а в деяких випадках ще довше. Гнойові компости і суміші, виготовлені з додаванням 2% фосфоритного борошна або суперфосфату, в 1,5-2 рази перевищує дію гною.

Малина виключно чуйна на органічні добрива (гній, перегній, торф, компост, тирса, різану солому, листя та ін.), які вносять поверхнево (у вигляді мульчі) на третій рік після посадки. Товщина шару гною перегною, компосту або торфу 4-6 см з витратою на 1 м близько 8 кг добрива. Солому укладають шаром 15-20 см, для чого потрібно близько 4 кг різаної соломи на 1 м.

Один торф поступається дії гною, але, тим не менш, застосування його дає великі прибавки всіх культур.

Важливо в кожному господарстві використовувати всі органічні добрива. Якщо органічних добрив не вистачає, їх можна застосувати в знижених дозах при місцевому внесенні.

Високі прибавки врожаю дає застосування мінеральних добрив - азотних, фосфорних, калійних.

Мінеральні добрива вносять щорічно з розрахунку 40-60 г/м суперфосфату, 30-40 г/м сірчистого калію, 20-30 г/м аміачної селітри. Замість них можна внести 100 г/м плодово-ягідної суміші. При використанні як мульчують матеріалу тирси або соломи норму внесення аміачної селітри збільшують до 35-45 г/м.

Одним з найважливіших заходів щодо підвищення родючості дерново - підзолистих грунтів є вапнування. Вапно робить на грунт багатосторонню дію - нейтралізує кислотність, збагачує грунт кальцієм, що призводить до закріплення гумусу в грунті і покращує структуру важких дерново - підзолистих грунтів. Крім того, вапно створює сприятливі умови для розвитку корисних мікроорганізмів і підвищує позитивну дію органічних і мінеральних добрив.

На кислих грунтах вносять вапно з розрахунку 300-500 г/м Площа, відведену під посадку малини, слід скопати на глибину не менше 20-25 см.

Вапно, раз внесена, діє протягом вельми тривалого часу.

Для вапнування дерново - підзолистих грунтів поряд зі спеціально розмеленим вапняком можуть застосовуватися також вапнякові відходи промисловості.

У результаті внесення органічних і мінеральних добрив та вапнування відбувається окультурення доб...


Назад | сторінка 12 з 13 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Підвищення родючості дерново-підзолистих грунтів. Агротехніка кормових бур ...
  • Реферат на тему: Нітріфікаціонная здатність дерново-підзолистих грунтів та її вплив на врожа ...
  • Реферат на тему: Грунти як іонообмінні сорбенти, особливості сорбції іонів свинцю дерново-пі ...
  • Реферат на тему: Оцінка відгуку ячменю на внесення мінеральних добрив в комплексі із засобам ...
  • Реферат на тему: Розробка проекту агровиробничої угруповання і заходи щодо раціонального вик ...