ні, на територію якої товари переміщуються (у тому числі, якщо в країні призначення товар не обкладається даним податком). Документи, що підтверджують право на застосування ставки ПДВ у розмірі нуль відсотків, повинні бути подані до податкового органу протягом 180 календарних днів з дати відвантаження (передачі) товарів. p> Питання про уніфікацію прибуткових податків і ПДВ в рамках митного союзу в даний час не розглядається. p> Наприклад, У Білорусі ставка ПДВ становить 20%, в Казахстані - 12%, в Росії - 18%. Різний рівень ставок ПДВ на взаємини в рамках митного союзу вплив не надасть, тому що діє заліковий метод, принцип "країни призначення ", який дозволяє при експорті товарів застосовувати нульову ставку. p> Разом з тим, у відношенні податкового регулювання в митному союзі передбачено можливості кожної з країн встановлювати власні ставки непрямих податків. Тому не виключається можливість зближення національного податкового законодавства країн-партнерів по митному союзу в частині вирівнювання ставок податків. Так, наприклад, Податковим кодексом Республіки Казахстан визначено поетапне підвищення ставок акцизів до 2014 року. Питання їх зрівнювання з російськими та білоруськими ставками зараз розглядається. br/>
3.1 Митний контроль та митне оформлення при ввезенні на території інших держав Митного союзу
Договірна база формується в рамках Євразійського економічного співтовариства Митного союзу допускає застосування у виняткових випадках ставок ввізних митних мит, відмінних від ставок Єдиного митного тарифу. При цьому відповідне рішення Комісії Митного союзу про застосування однією з держав-учасників вищою або нижчою ставки в обов'язковому порядку має містити інформацію про заходи, які повинні бути прийняті іншими державами-учасницями для досягнення цілей застосування вищою або нижчої ставки.
Однак згідно з визначенням Митного союзу ЄврАзЕС товари, що не увійшли до Єдиного митний тариф або тимчасово виключені з нього, не можуть розглядатися в якість товарів, на які в повному обсязі поширюються переваги єдиної митної території.
Тобто товари та транспортні засоби, щодо яких державами-учасниками не досягнуто згоди про розміри ставок ввізних мит у Єдиний митний тарифі чи надано тимчасове вилучення з нього, але які випущені в вільний обіг на території однієї з держав - учасниць Митного союзу за ставкою ввізного мита, наприклад, меншою, ніж застосовувана в інших державах - учасницях Митного союзу ставка Єдиного митного тарифу, то такі товари і транспортні засоби не можуть розглядатися в якості випущених у вільний обіг для інших держав - учасниць Митного союзу ЄврАзЕС, де застосовується більш висока єдина ставка ввізного мита.
Відповідно такі товари і транспортні засоби для митних цілей мають статус товарів НЕ Митного союзу, у зв'язку з чим повинні здійснюватися митний контроль та митне оформлення при їх ввезенні на території інших держав Митного союзу.
Зазначені вище обставини і прогнозовані труднощі у створенні і підтримці Єдиного митного тарифу і єдиних заходів нетарифного регулювання можуть сприяти прийняттю державами - учасниками Митного союзу ЄврАзЕС односторонніх рішень про здійсненні захисту національних економічних інтересів силами національних митних органів безпосередньо на внутрішніх кордонах держав - учасників Митного союзу.
Слід відзначити, що ризики відмови держав - учасниць Митного союзу ЄврАзЕС від застосування такого основоположного принципу функціонування Митного союзу, як скасування митного контролю та митного оформлення на внутрішніх кордонах через тимчасові вилучень з Єдиного митного тарифу окремих найменувань товарів і транспортних засобів, обумовлені об'єктивно існуючими відмінностями в структурі економік держав-учасниць та відповідно незбіжними потребами та інтересами в частині обсягів та номенклатури імпортованої на національні території за меж ЄврАзЕС продукції походження третіх країн.
При цьому, щоб інші держави - учасники Митного союзу ЄврАзЕС не вводили в відношенні вищевказаної вузької номенклатури товарів і транспортних засобів походження третіх країн заходи митного регулювання безпосередньо на своїх внутрішніх кордонах, Білорусії, Казахстану і Росії необхідно визнати товари та транспортні засоби, випущені у вільний обіг за ставками ввізних мит меншим, ніж вживані в інших державах-учасницях ставки Єдиного митного тарифу, умовно випущеними у вільний обіг на національної території, відчуження яких без дозволу митних органів заборонено. У цьому випадку на митні служби буде покладено обов'язок здійснювати митний контроль за цільовим використанням таких товарів і транспортних коштів на національних територіях і їх митне оформлення при вивезенні в інші держави - учасниці Митного союзу шляхом приміщення під процедуру перевезення під митним контролем до внутрішнього митного органу іншої держави-учасника.
Слід відзначити, що на початковому етапі формування російсько-білоруського ...