водити політику підтримки планів та діяльності єврейських репатріантів з освоєння водних ресурсів краю.
У період британського мандата ВСО максимально нарощувала обсяг контрольованої землі. Для збільшення скупки і заселення територій була створена мережа відповідних організацій: Єврейський національний фонд, Асоціація єврейської колонізації, Палестинська компанія розвитку земель. Пильна увага приділялася і водних ресурсів. У той же час араби вкрай негативно ставилися до усиливавшейся єврейської імміграції та діяльності єврейської громади в Палестині по скупці і колонізації земель.
У результаті арабо-ізраїльської війни 1948-1949 рр.. Ізраїль окупував частину земель, що призначалися відповідно до рішення ООН про розділ колишньої підмандатної Палестини, для створення на них арабської держави.
Після 1949 уряд Ізраїлю, згідно з планами ще півстолітньої давності, зайнялося створенням сільськогосподарської бази на основі водних ресурсів басейну р. Йордан. p> Опинившись у ворожому оточенні і вважаючи забезпечення своєї продовольчої безпеки і можливості прийняти і розселити якомога більше нових іммігрантів питанням самого існування держави, Ізраїль не міг і не бажав відкладати здійснення необхідних ГІДРОПРОЕКТ. [28]
Плани влади Ізраїлю щодо водних ресурсів озвучив тодішній прем'єр-міністр країни Моше Шарет: В«Вода для нас - це саме життя. Вона - їжа для людей, та й не тільки їжа. Без широкомасштабних іригаційних проектів ми не досягнемо високої продуктивності, збалансованої економіки та економічної незалежності. Без іригації ми не створимо багатого сільського господарства ... ми не будемо народом з корінням в землі, з безпечним і стабільним існуванням В». [29]
У червні 1951 йорданці стали скаржитися на перекриття Ізраїлем р. Йордан, що відчутно позначалося на обсязі води в нижній течії річки. Йорданія - одна з найменш забезпечених водою країн світу - стала апелювати до ООН з приводу водних проектів ізраїльтян, що ведуть до погіршення і без того важку ситуацію в посушливих районах країни і загрозу економічної ситуації. Амман також висловився на користь участі ООН у визначенні прав на воду, оскільки В«ця проблема виникла лише з появою Ізраїлю, який був створений Організацією Об'єднаних Націй В». Ізраїльтяни у свою чергу заявили, що річка Йордан є В«артерією життяВ» для них.
Прямі переговори були неможливі, оскільки араби не визнавали держава Ізраїль; будь-які контакти між сторонами навіть з приводу настільки нагальною для обох сторін проблеми могли бути розцінені як визнання Ізраїлю і вступ з ним в повноцінні двосторонні відносини.
Таким чином, вже на початку 1950-х років конфліктна ситуація між Ізраїлем і арабськими країнами з проблеми розподілу і використання водних ресурсів басейну р.. Йордан отримала широкий розголос, і навколо неї почалася боротьба з участю позарегіональних сил.
Події перших років після проголошення держави Ізраїль ясно показали, що подальше іг...