ліфіковані робітники. Все це веде до зниження якості трудових ресурсів Росії. Інтелектуальна еміграція в основному носить безповоротний характер, завдаючи державі зна-ве збиток. Від'їзд творчої інтелігенції, кваліфікованих робітників загострює проблеми виходу з кризи, зменшує можливості розвитку економіки та общества.
Головна завдання в даний час - не стримування еміграції, а її регулювання, перетворення безповоротної еміграції в поворотну. Вирішення питань організованого працевлаштування росіян за кордоном дозволить зменшити безповоротні потоки майже на третину. Це також дозволить послабити економічний і соціальну напругу в суспільстві, дасть можливість громадянам придбати навички роботи в системі ринку, удосконалювати професійний досвід і знання, отримати накопичення для подальшого їх вкладення в економіку Росії.
в”Ђ Імміграція (в'їзд в країну). У XVIII-XIX століттях до Росії в'їхало 2-3 млн. людина з Західної Європи для освоєння нових земель. З кінця 1980-х років до Росії щорічно приїжджає до 1 млн. росіян та представників інших народів з республік колишнього СРСР. Загострилися міжнаціональні відносини як у Російській Федерації, так і в країнах СНД викликали численну імміграцію населення. За 1992-1999 рр.. в Російську Федерацію з держав СНД і Балтії прибуло 5 911,8 тис. чол., що склало 99,9% від числа всіх прибулих з інших країн світу. Імміграція виступає у формі беженства і вимушеного переселенчества.
Найбільший потік переселенців ішов з Казахстану (26,8%), України (49,3%). Основна частина біженців припадає на російське населення (65% загальної чисельності прибулих до Росії з країн СНД і Балтії). У відношенні відтворення трудового потенціалу Росії велике значення має віковий склад іммігрантів. Із загальної чисельності прибулих до Росії частка осіб у віці до 16 років становить 24%, працездатного віку - 65,2%, старше працездатного віку - 10,8%. З позиції відтворення трудових ресурсів склад іммігрантів у країну можна кваліфікувати як позитивний про-цес, сприяє росту трудового потенціалу як в даний час, так і в майбутньому. У цьому відношенні найбільш сприятлива імміграція для Далекого Сходу, півночі Європейської частини, Східної та Західної Сибіру, ​​Уралу і Калінінградської області і менш сприятлива для регіонів європейського Центру і півдня країни.
Абсолютні і відносні масштаби імміграції до Росії з далекого зарубіжжя завжди були невеликі і на сьогоднішній день не перевищує 1% загальної кількості прибули в Російську Федерацію. Соціально-демографічна структура прибуваючої до Росії робочої сили має класичні риси трудової імміграції. В основному це некваліфіковані робітники з країн Азії. Серед них переважають чоловіки (майже 80%) у віці до +40 років. Приїжджають вони без сімей, що обумовлено в міжурядових угодах. Незначність масштабів цієї категорії трудових іммігрантів особливо наочно відображається в показниках частки чисельності іноземних громадян ...