Основні види ДЦП в Республіці Казахстан:
- Короткострокові ГККО (Мекку <# "center"> 3.1.1 Класифікація ДЦП
По емітенту:
уряд РК (Міністерство фінансів);
національний Банк РК;
місцевий виконавчий орган.
По термінах звернення:
Короткострокові - до 1 року;
Середньострокові - від 1 року до 10 років;
Довгострокові - понад 10 років.
За умовами покупки:
За дисконтованої вартості;
За номінальної вартості.
За способом отримання доходів:
Процентні ДЦП;
Дисконтні ДЦП;
Виграшні ДЦП;
Комбіновані ДЦП.
ДЦП можуть купуватися на первинному чи вторинному ринках.
На первинному ринку Інвестор (юридичні та фізичні особи) набуває ДЦП безпосередньо у Емітента (Міністерство Фінансів, Національний банк Республіки Казахстан) шляхом купівлі на аукціоні, первинних торгах або підписки при розміщенні. Вторинний ринок цінних паперів - це сфера обігу цінних паперів, куди вони потрапляють після того, як їх починає продавати перший власник, що купив їх в Емітента. Вторинний ринок ділиться на організований (Казахстанська Фондова біржа, котирування системи) і неорганізований.
Торги йдуть в режимі реального часу, що дозволяє виробляти грошові розрахунки між покупцями і продавцями цінних паперів протягом одного робочого дня.
Всі операції на ринку цінних паперів здійснюються через банки або брокерські компанії, що мають державну ліцензію на заняття брокерсько-дилерської діяльністю на ринку цінних паперів з правом ведення рахунків клієнтів.
3.2 Класифікація учасників ринку цінних паперів
Виникнення ринку цінних паперів пов'язане з практикою торговельних і лихварських операцій. Вони породили перші цінні папери - векселі і коносаменти. Подальше його розширення пов'язане з появою акціонерних товариств та емісійної діяльністю держави. Інвестування капіталу в цінні папери в широких розмірах почалося в середині XIX ст. До цього часу ринок цінних паперів вже отримав значний розвиток. Визначився і коло його учасників. Спочатку ними були фізичні особи, які виступали в якості трейдерів-індивідуалів та власників банкірських будинків, потім і юридичні особи. В даний час учасників ринку цінних паперів, які є одночасно і емітентами та трейдерами, можна розділити на кілька основних груп. p align="justify">. Держава, муніципалітети, найбільші національні та міжнародні компанії, що мають високий імідж. Тому випуск і реалізація ними цінних паперів зазвичай не бувають скрутними: їх завжди готові прийняти у великих кількостях. Ці державні та муніципальні цінні папери не завжди забезпечують високі доходи, проте вони володіють високим ступенем надійності і тому завжди є верстви населення (пенсіон...