Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Отчеты по практике » Мережеві джерела живлення

Реферат Мережеві джерела живлення





ті приладу по напрузі. Контраст виведених показань індикатора регулюють підбором резистора R11. Якщо функції автоматичного . Виключення живлення і управління живленням однією кнопкою не потрібні, прилад можна спростити, виключивши транзистори VT1, VT2, діод VD1, резистори R1, R3, R4, R7, R8, R10 і кнопку SB1. Висновок 6 мікроконтролера в цьому випадку з'єднують із загальним дротом, а напруга живлення подають безпосередньо на вхід DA1. Зображення готового пристрою наведено у Додатку 1. [2]


4. Мікрофонні підсилювачі


4.1 Мікрофонний підсилювач з симетричної зв'язком


Мікрофонний підсилювач - ще одна область застосування мікросхем, де важливий малий рівень власних шумів. Такий підсилювач повинен мати, як правило, лінійну АЧХ в номінальному діапазоні частот і володіти досить високою перевантажувальної здатністю

Для боротьби з фоном змінного струму мережевої частоти, наводяться на сполучні кабелі, у високоякісних мікрофонних підсилювачах використовують симетричний вхід, реалізований, як правило, на складних у виготовленні та вимагають ретельного екранування від зовнішніх магнітних полів симетрувальних трансформаторах. На малюнку 4.1.1. показана схема мікрофонного підсилювача, що дозволяє обійтися без такого нетехнологічними елемента, як трансформатор.


В 

Рис 4.1.1. Мікрофонний підсилювач з симетричним входом


Основою пристрою служить диференційний підсилювач на ОУ DA1.1 і DA1.2. Його коефіцієнт посилення Ку = 1 + (R8 + R9)/Rе (Rе - еквівалентний опір з'єднаних послідовно резисторів R6 і введеної в ланцюг частини резистора R5) і може регулюватися в межах від 1,5 до 140 резистором R5. Посилений сигнал через розділові конденсатори С5 і С6 надходить на симетричний Вихід 1, а через другий диференційний підсилювач (ОУ DA2) - на несиметричний Вихід 2.

Так як сучасні ОУ мають майже ідеальним (більш 70 дБ) придушенням синфазного сигналу, перешкодозахищеність підсилювача визначається практично лише узгодженістю опорів резисторів R3 і R4, R8 і R9, R11 і R12. R13 і R14 і, якщо вони не відрізняються від зазначених на схемою більш ніж на 1%, не поступається перешкодозахищеності кращих пристроїв з трансформаторним входом.

Вхідний опір підсилювача - 10 кОм. Живлять його від двополярного стабілізованого джерела напругою В± 10 В.

У даному підсилювачі можна використовувати вітчизняні ОУ К157УД2, КР1407УДЗ і (при зниженні напруги літанія до В± .6 В) КФ1407УД4 [3]


4.2 Двохкаскадний мікрофонний підсилювач


Розміщення мікрофонного підсилювача в безпосередній близькості від мікрофона різко - послаблює вимоги до екранування з'єднувальних проводів і покращує відношення сигнал/фон. Однак при цьому виникає нова проблема, пов'язана з харчуванням мікрофонного підсилювача: вбудована батарея вимагає частої заміни, а використовувати додатковий провід живлення не завжди зручно.

На малюнку 4.2.1. наведена схема двокаскадного мікрофонного підсилювача живлення якого здійснюється по сигнальному проводу. В основній підсилювач при цьому потрібно додати лише один резистор R4, службовець навантаженням мікрофонного підсилювача, і розділовий конденсатор С2. Зсув на базі транзистора Т1 і температурну стабілізацію всього підсилювача забезпечує дільник R2R3 в ланцюзі емітера транзистора Т2. Другий каскад підсилювача охоплений негативним зворотним зв'язком через резистор RI, що є одночасно навантаженням першого каскаду.


В 

Рис. 4.2.1. Двохкаскадний мікрофонний підсилювач


Зворотний зв'язок знижує нелінійні спотворення до пренебрежимо малої величини і зменшує вихідний опір підсилювача до стандартного значення 600 Ом.

Амплітудно-частотна характеристика підсилювача в області нижчих звукових частот визначається ємностями конденсаторів С1 і С2. Ємність конденсатора С2 розраховується за формулою: С2 = 160/(fнRвх), МКФ, де fн - нижча робоча частота підсилювача, Гц; Rвх - вхідний опір основного підсилювача, кОм. При ємності конденсатора С1, зазначеної на схемі, нижча робоча частота дорівнює 16 Гц.

Коефіцієнт посилення мікрофонного підсилювача виходить близько 150-250 і залежить від значень коефіцієнта Встав застосованих транзисторів і від напруги живлення. Підсилювач добре працює з низькоомними динамічними мікрофонами, що мають опір постійному струму 100-600 Ом. У ньому можна використовувати будь-які низькочастотні транзистори.

Налагодження мікрофонного підсилювача зводиться до перевірки колекторного напруги транзистора Т2, воно має дорівнювати половині напруги живлення. Якщо не обходимо, в невеликих межах підбирають опір резистора R3, визначального струм другого каскаду підсилювача. При використанні підсилювача для телефонного зв'язку або мовного репортажу ємність конденсатора С1 доцільно зменшити до 0,5 - 1 мкф, що викличе завал нижчих звукових частот відповідно до 320 і 160 Гц. [3]


4.3 Мікрофон...


Назад | сторінка 12 з 16 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Схема мікрофонного підсилювача
  • Реферат на тему: Аналітичний розрахунок підсилювача напруги низької частоти на біполярних тр ...
  • Реферат на тему: Розрахунок підсилювача постійного струму на операційному підсилювачі
  • Реферат на тему: Проектування підсилювача з одноканальної зворотним зв'язком
  • Реферат на тему: Розрахунок однокаскадного підсилювача біполярного транзистора