an>
Індивідуальна обслуговується конкретними умовами в яких діє те чи інше підприємство.
Середньогалузева визначається як середньозважена величина і характеризує середні витрати на одиницю продукції по галузі.
Класифікація витрат на виробництво продукції.
Для обліку витрат застосовується наступна класифікація:
1. по виду виробництва: основні і допоміжні
2. по виду продукції: окреме, група однорідних виробів, замовлення, роботи, послуги
. по виду витрат: статті калькуляції і елементи витрат
. по між виникнення: ділянка, цех, виробництво бригади
з метою аналізу всього різноманіття витрат входять в собівартість продукції застосовуються 2-е взаємодоповнююче класифікації поелементно і калькуляційна.
Однорідні за своїм економічним змістом витрат називається економічними елементами незалежно від того де вони витрачаються і на які цілі використовуються. Всі витрати утворюють собівартість продукції групуються у зв'язку з їх економічним змістом за такими елементам:
1. матеріальні витрати за вирахуванням сточності зворотних відходів
2. витрати на заробітну плату
. відрахування на соціальні потреби
. амортизація
. інші витрати
Класифікація за однорідними економічними елементами називається кошторис витрат.
Кошторис витрат складається на все виробництво в цілому. З метою виявлення резервів зниження собівартості продукції необхідно знати не тільки общею суму витрат кожного підприємства з того чи іншого економічного елементу, але і величину витрат залежно від місцях виникнення таку можливість дає класифікація витрат за статтями калькуляції, яку можна представити в наступному вигляді: p>
1. сировину та матеріали
2. зворотні відходи
. покупні вироби, напівфабрикати і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій
. паливо і енергія на технологічні цілі, тобто вартість теплоносіїв та енергоносіїв використовувані тільки для виробничого товару. Купівельна енергія оцінюється за встановленими тарифами. Енергоносії власного виробництва включаються в собівартість
. заробітна плата робітників