мов нестаціонарного потоку стає вкрай скрутним. З цих причин для блоків потужністю 1000 МВт і вище перевага віддається дросельного паророзподілу.
Істотна перевага дросельного паророзподілу з повним підведенням пари - поліпшення вібраційних характеристик лопаток першого ступеня. Дросельне паророзподіл з повним підведенням пара починає все ширше застосовуватися для потужних парових турбін. З таким паророзподілу виконані турбіни потужністю 1000 і 1150 МВт у США. Дросельне паророзподіл має турбіна потужністю 1300 МВт, проектована швейцарською фірмою В«Броун-БоверіВ» для США. У нових проектах турбін потужністю 1200-1600 МВт ЛМЗ також передбачається дросельне паророзподіл.
Можливості збільшення потужності парової турбіни
Підвищення потужності турбін до 1600 МВт і навіть до 2000 МВт передбачалося в уніфікованому ряду, у якому головна турбіна К-1200-240. Ця турбіна за певних умов може розвивати потужність до 1400 МВт. При підвищеній температурі охолоджуючої води і р до > 4,5 кПа на базі наявного ЦНД потужність турбіни може бути збільшена до 1600 МВт. Вирішується й проблема парогенератора у формі моноблока або, можливо, дубльблока (на базі наявного котла для блоку К-800-240). Слід також мати на увазі, що температура охолоджуючої води для більшості ГРЕС буде поступово наростати і що з часом знайдуть застосування турбіни для р до = 6,5 кПа, а це дозволить значно підвищити їх потужність.
Принципово новий мощностной ряд доцільно вибирати виходячи з принципу подвоєння потужності, тобто ставити завдання про створення блоків 2500 - 3000 МВт. Вирішення цієї проблеми потребують великих наукових досліджень та проектних робіт, а також підготовки виробництва в області турбін, котлів та генераторів. Виконання цих робіт потребує тривалого часу. Для такого великого кроку необхідно переглянути як параметри пари, так і принципову структуру енергетичної установки. Розглянемо лише можливості подальшого зростання потужності турбін без принципових змін теплової схеми і параметрів пари.
В даний час є попередні розробки турбін потужністю 2000-2400 МВт, які дозволяють судити про їхню перспективність.
При вирішенні цієї проблеми вибір частоти обертання турбогенератора - центральний питання. При потужності понад 2000 МВт за загальними економічними показниками та за надійності тихохідні турбіни можуть конкурувати з швидкохідними. К. п. д. ЦВД тихохідної турбіни приблизно такий же, як швидкохідної, так як в останньої вже потрібне двухпоточний ЦВД і, отже, немає помітного виграшу від збільшення довжин лопаток. Ці міркування в ще більшій мірі відносяться до ЦСД. У тихохідної турбіні ЦНД може в принципі через менші вихідних втрат мати більш високий к. п. д., ніж у швидкохідної, або в ній можна істотно зменшити число циліндрів. Рішення ж проблеми швидкохідної турбіни за рахунок збільшення числа ЦНД призводить до занадто довгому Валопроводи, в якому легко збуджуються вібраці...