на платній учнів, ВІН бесідував позбав з Тімі, у кого бачив ознакой "душевної вагітності", в кого "Працювало" душа й розум.
Основою філософії и етики Сократа стали доброчесність и благо та засудження зла. ВІН вважать їх підгрунтям людського буття. Навчання и Пізнання світу через освіченість - це поиск на доброчесності и блага. "Людей Гідне и чесних - чоловіків и жінок - я зву щасливими, несправедливо и дурних - Нещасний ", - так говорити Сократ у діалозі Платона "Горгій". Слід Зазначити, что Головня жанром Сократа були Усні Бесідам. Сократ Нічого не писати, тому Мудрість его вчення успадкувалася Нащадки через тексти діалогів его учня Платона "Горгій" і "Протагор" та "Апології Сократа". Платон познайомівся з Сократом за Вісім років до загібелі последнего, коли Сократу Було Вже за шістдесят, и Зустріч ця віклікала революцію в душі відомого філософа. Платон и написавши "Апологію Сократа", З якої можна дізнатіся про деякі аспекти сократівської філософії. "Апологія Сократа" являє собою Промова Сократа, яка булу віголошена ним на афінському суде в 399 году до н. е.. p> Філософія в розумінні Сократа - це вчення про ті, як Варто жити. Метод Сократа сформувався в ході діспутів и Бесід, учасником якіх ВІН був. Его цікавів самперед Зміст тими, ВІН Унікал зовнішніх ефектів и в тій же година прагнув підкоріті супротивника суб'єктівній діалектіці своих міркувань.
В
СПИСОК Використаної літератури
1. Велика Радянська Енциклопедія. Т. 40./За ред. Б.А. Введенського. - М.: Державне наукове видавництво "Велика Радянська Енциклопедія", 1957. - 645 с. p> 2. Вандішев В. М. Риторика: екскурс в нас немає вчень и зрозуміти: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2003. - 264 с. p> 3. Горєлов А. А. Культурологія: Учеб. посібник. - М.: Юрайт - М., 2001. - 400 с. p> 4. Корнілова Є. Н. Риторика - мистецтво переконувати. - М., 1988. - 196 с. p> 5. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: Навч. посіб. - К.: Вища школа, 2003. - 311с. p> 6. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентов Вищих закладів освіти. - Л.: В«Новий Світ-2000В», 2004. - 528 с. br/>