о права, в тому числі поваги принципів Статуту Організації Об'єднаних НаційВ» (п. 4 ст. 1-3). Крім цього, ст. Ш-292 відносить до їх числа багатостороннє врегулювання міжнародних проблем, особливо в рамках ООН (п. 1), захист В«незалежності і цілісності СоюзуВ», запобігання конфліктів, охорону навколишнього середовища (п. 2). У числі цілей міжнародної діяльності ЄС Конституція перераховує також включення всіх держав у світову торгівлю, допомогу в подоланні наслідків стихійних лих і техногенних катастроф, створення міжнародної системи, заснованої на тісному міжнародному співробітництві і хорошому управлінні справами планети. Конституція наказує Європейському Союзу домагатися сформульованих в ній цілей його міжнародної активності з використанням усього арсеналу засобів, наявних у його розпорядженні, діючи при цьому злагоджено і послідовно. Класична формула з Договору про ЄС доповнюється новим і дуже суттєвим елементом. У п. 3 ст. Ш-292 уточнюється, що Рада міністрів і Комісія несуть відповідальність за забезпечення такої узгодженості і співпрацюють з цією метою, спираючись на допомогу Міністра закордонних справ ЄС. p align="justify"> Конституція першорядну увагу приділяє посиленню вимог до держав-членів проводити на міжнародній арені узгоджену політику. Фактично, нехай і в завуальованому вигляді, вводиться заборона на односторонні дії. Базове значення в цьому відношенні має ст. 1-40, в якій проголошується, що ЄС проводить ОВПБ, В«що грунтується на поглибленні взаємної політичної солідарності між державами-членами, визначення питань, що становлять спільний інтерес, і досягненні все більш високого ступеня конвергенції між діями держав-членівВ» (п. 1) . Державам - членам ЄС наказується В«консультуватися між собою в Європейській раді і Раді міністрів з будь-яких питань зовнішньої політики і політики безпеки, що становлять спільний інтерес, з тим, щоб виробити спільний підхідВ» (п. 5). Особливо акцентується, що дана норма поширюється на будь-яке питання. В«Перед тим як робити якісь дії на міжнародній арені або брати на себе яку-небудь обов'язок, які могли б зачепити інтереси Союзу, - підкреслюється в тексті Конституції, - кожна держава-член консультується з іншими в Європейській раді або Раді міністрівВ». Через зближення своїх дій вони домагаються того, щоб Союз був у змозі відстоювати свої інтереси і цінності на міжнародній арені. Вони В«демонструють взаємну солідарністьВ» (п. 5). Порівняно з ст. 16 Договору про ЄС, текст кілька модернізований. Йому надано більш імперативний характер. За своїм звучанням він наближений до програмної формулюванні з п. 2 ст. 1 i чинного Договору, залишеної без змін. Вона перекочувала в п. 2 ст. Ш-294. У ньому йдеться: В«Держави-члени активно й беззастережно підтримують зовнішню політику і політику безпеки Союзу в дусі сумлінності та взаємної солідарності. Держави-члени зобов'язані спільно домагатися зміцнення і розвитку їхньої спільної політичної солідарності. Вони повинні утримуватися ...