нодавства РФ, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад до запитання) або на умовах повернення вкладу зі спливом визначеного договором строку (строковий вклад). [2]
Таким чином, залежно від термінів використання депозити поділяються на депозити до запитання і строкові депозити. В окрему самостійну групу в економічній літературі, як правило, виділяють депозити, залучені від населення (ощадні вклади) [12], [34].
По валюті вкладу розрізняють депозити в національній валюті, в іноземній валюті, мультивалютні (конвертовані), коли внесок вноситься в одній валюті, а погашається в іншій [24].
Наступним критерієм для подальшої класифікації строкових вкладів і юридичних, і фізичних осіб є термін дії договору за вкладом . У відповідності з даним критерієм вклади можна розділити на шість груп: до 30 днів; від 31 до 90 днів; від 91 до 180 днів; від 181 до 1 року; від 1 року до 3 років; понад 3 років [18]. span>
Вклади (депозити) до запитання - це кошти в рублях і (або) у валютах (якщо банк має ліцензією, що дає йому право проводити також валютні операції), внесені (переведені) на банківські рахунки, які їх власники у відповідності з договором вкладу можуть отримати повністю або в необхідної частини на першу вимогу, виписавши відповідний грошовий документ і пред'явивши (направивши) його в банк. Крім того, до засобів до запитання відносяться гроші, розміщені і на інших рахунках, але якими можна скористатися в будь-який потрібний для власника цих коштів момент [13]. p align="justify"> Основний економічний мотив вкладника при внесенні грошових коштів на вклади до запитання визначений його бажанням брати участь у безготівкових розрахунках. Банки Росії не нараховують клієнтам дохід на кошти, розміщені на розрахункових і поточних рахунках, або встановлюють мінімальну процентну ставку (2-3% річних) [14]. p align="justify"> Внаслідок частоти операцій по цих рахунках операційні витрати по них зазвичай вище, ніж за строковими депозитами, але ці ресурси для банку відносно дешеві. Разом з тим це найменш стабільна частина ресурсів, банкам необхідно мати по них більш високий оперативний резерв для підтримки ліквідності. Тому оптимальним вважається питома вага таких коштів в ресурсах банку до 30-36% [12]. p align="justify"> Рухливість залишків в депозитах до запитання змушує банки тримати на кореспондентському рахунку в ЦБ, в касі значну частку коштів, для того щоб мати можливість у будь-який момент виконати доручення клієнта. Але, тим не менш, існує таке банківське поняття, як В«незнижуваний залишокВ» коштів у депозитах до запитання. Він виступає в якості стабільного кредитного ресурсу для коротко-і навіть середньострокового кредитування. Максимізація цього залишку і є мето...