вуглекислий газу на 20%.
3. «Енергетичний трикутник» ЄС-Україна-Росія: взаемовідносіні, Захоплення, протіріччя
Виробництво та постачання енергоносіїв Із Західного Сібіру до країн Європи здійснюється в єдиному технологічному ланцюжку, Який про єктивно пов язує Россию (виробництво), Україну (транзит) та ЄС (споживання) в неформалізованій «енергетичний трикутник». Особливо суттєва взаємозалежність между его сторонами спостерігається в газовій Галузі, оскількі останнімі рокамі около 100 млрд. м3 російського газу транспортувалося теріторією України. Вказані ОБСЯГИ - це прежде 70% Усього експорту газу з России и около 20% его споживання країнамі ЄС.
боку «трикутника» про єктивно малі б буті зацікавлені в коордінації зусіль з ВАЖЛИВО вопросам енергетічної політики (Розвиток відобувніх потужностей, безпека транзиту та постачання енергоносіїв, лібералізація ЕНЕРГЕТИЧНИХ рінків, захист прав споживачів ТОЩО). Це сприян б переходу на новий якісний рівень європейської енергетічної політики та суттєвому ПОКРАЩЕННЯ загально політічного клімату в Европе.
прото на практіці впродовж 2000-2011 рр. спільніх узгодженням Дій между сторонами що немає спостерігалося через їх суперечліві Захоплення 1. На цею годину Ситуація НЕ змінілася на краще, особливо - для України, оскількі после Підписання Харківської догоди коридор можливіть ее традіційної політики маневрування между ЕНЕРГЕТИЧНА просторами ЄС и РФ істотно звузівся.
Реформування национального енергетичного комплексу на засідках законодавства ЄС підміняється декларативними заявлять урядовців, за Якими ховається підтримка монополістічніхутворень, Заснований на зрощенні бізнесу і влада та корупційніх схемах. Така спотворена енергетична політика прізвела до стагнації енергетичного комплексу та Збільшення до критичного уровня Загрози поглинання Стратегічних предприятий України ЕНЕРГЕТИЧНА монополіямі РФ.
3.1 Позіціювання СТОРІН у «трикутнику»
Інтереси СТОРІН формуються залежних від особливая їх енергетічної політики, СОЦІАЛЬНИХ пріорітетів, природніх умів, географічного розташування та ФІНАНСОВИХ можливіть.
Енергетична стратегія РФ базується на Величезне запасах вуглеводнів та других природніх ресурсів.
ЄС вибудовує енергетичну політику з урахуванням дефіціту ВЛАСНА енергоресурсів, Використання ПЕРЕВАГА одного з найбільшіх в мире рінків та інноваційного потенціалу.
Україна, будучи Дещо більш залежних від імпорту органічного паливо, порівняно з ЄС - 27, має водночас ємній ринок енергоносіїв, транзітні возможности, значні запаси природного газу, вугілля та урану, великий Потенціал енергозбереження - Які, втім , вікорістовує явно недостатньою мірою.
Через подібність проблем залежності від імпорту паливно-ЕНЕРГЕТИЧНИХ ресурсів, Захоплення ЄС та України Щодо регулювання рінків енергоносіїв збігаються. Обідві Сторони зацікавлені у зніженні енергоємності ВВП та у створенні демонополізованого «прайси споживача» з скроню конкуренцію между постачальником. Головними правовими механізмамі реалізації ціх інтересів слугують документи: Європейська Енергетична хартія та Договір до Енергетічної Хартії; Договір про Заснування ЕНЕРГЕТИЧНА Співтоваріства; Третій Енергетичний пакет...