жнародних кредитів призводить до аналогічних процесів у національних економіках. У результаті скорочується попит, стискаються ринки збуту, знижується використання виробничих потужностей, і відбуваються звільнення працівників, що викликає нове зменшення попиту. Припиняється реалізація інвестиційних програм, відкладаються плани розширення виробництва. Остання адміністрація США в цьому світлі є відповідальною за глобальну кризу. З цим важко не погодитися. Американська економіка дійсно має борговий характер.
Подолання фундаментальних причин світової фінансової кризи неможливо без жорсткої реструктуризації економіки цієї наддержави, але добровільно провести її США не зможуть, не поінформувавши країну перед загрозою соціально-політичної кризи. Якщо обмежити грошову масу в розрахунку на те, що ринок сам усуне неефективних виробників і споживачів, відбудеться майже двократне зниження життєвого рівня американців, порівнянне за масштабом з подіями 90-х років в Росії. Ліквідація «слабких ланок» економіки США викличе реакцію спаду в інших галузях. Кращий вихід для США - законсервувати існуючий стан речей, зберегти положення ФРС як головного емісійного центру світу. Для цього потрібно не допустити знецінення долара, підтримати його провідне положення як основного платіжного засобу у світовій торгівлі, щоб і надалі вдаватися до кредитної емісії для покриття бюджетного дефіциту і нівелювати наслідки пасивного торгового балансу.
В результаті фінансової кризи схема підтримки глобального економічного зростання (виробництво - в Азії, споживання і емісія - в США) зруйнована.
Висновок. Процес формування світового господарства триває. Але вже однозначно, що XXI в. увійде в історію як період безпрецедентного зростання всесвітнього характеру еволюції людства, незважаючи на економічну кризу.
Сучасна світова економіка являє собою систему економічних взаємовідносин різних країн і регіонів світу, заснованих на міжнародному поділі праці.
2.2 Тенденції розвитку світової економіки на початку ХХI століття
Процеси функціонування світового господарства дозволяє виділити ряд чітко позначалися тенденцій і закономірностей його розвитку.
Глобалізація світового господарства, яка, з одного боку, втілює в собі кількісні результати дії розглянутих вище тенденції розвитку, а з іншого - відображає якісно нові явища у світовій економіці і включає в себе:
1. Залученість в світогосподарські процеси практично всіх країн світу
2. Створення глобальних ринків товарів, послуг, технологій, капіталів, робочої сили;
3. Створення глобальної інфраструктури світогосподарських зв'язків (транспортної, інформаційно, банківській, зв'язку тощо);
. Домінування зовнішніх вимог над внутрішніми в процесі економічного розвитку країн;
. Делегування все більшого числа економічних функцій національних урядів міжнародним економічним організаціям;
. Визнання усіма країнами ринкових принципів господарювання, як найбільш ефективної форми економічного розвитку;
. Універсалізація правил господарського життя і міжнародних економічних відносин;
. Виникнення міжнародного виробництва, що базується на пр...