Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Вплив викидів факельних установок ТОВ «Пермнафтогазпереробка» на фітоценози Чернушинського району Пермського краю

Реферат Вплив викидів факельних установок ТОВ «Пермнафтогазпереробка» на фітоценози Чернушинського району Пермського краю





Tussilago farfara) 2цвет. 42112Нівянік звичайний (Leucanthemum vulgare) 2цвет. 22151Осот польовий (Sonchus arvensis) 3вег. 32129Полинь гіркий (Artemisia absinthium) 2цвет. 22157Пирей повзучий (Elytrigia repens) 92вег. 22457Сурепіца дугастими (Barbarea arcuata) 1цвет. 23141Тімофеевка лугова (Phleum pratense) 18кол. 12188Тисячелістнік звичайний (Achillea millefolium) 2цвет. 32136Хвощ польовий (Egvisetum arvense) 7вег. 42116Чіна лугова (Lathyrus pratensis) 2цвет. 32133Щавель кучерявий (Rumex crispus) 2цвет. 32129

На відстані 500 метрів від факела кількість видів зростає до 13 видів (ГКС ??laquo; Костянтинівка ) і до 15 видів (ГКС ??laquo; Павлівка ). На обох ГКС зі злакових рослин переважає пирій повзучий (Elytrigia repens) (24 і 92 шт./М 2), на ГКС ??laquo; Павлівка велика кількість їжаки збірної (Dactylis glomerata) (48 шт./м 2). Серед рослин сімейства бобових на обох майданчиках домінує конюшина повзуча (Trifolium repens). Засмічені види представлені кульбабою лікарським (Taraxacum officinale), мати-й-мачухою звичайної (Tussilago farfara), осотом польовим (Sonchus arvensis), полином гіркою (Artemisia absinthium), подорожником великим (Plantago major), подорожником середнім (Plantago media). У міру віддалення від факела спостерігається збільшення кількості видів, сумарною щільності і великої кількості рослин (ріс.1,2,3). У міру наближення до факела видове різноманіття і проективне покриття різко падають.


Рис. 1 Кількість видів рослин, шт./М 2


Кількість видів рослин у міру віддалення від факельної установки на ГКС ??laquo; Костянтинівка збільшується з 0 до 9 (5 - 100 м), з 9 до 13 видів (100 - 500 м). На ГКС ??laquo; Павлівка - З 5 до 10 (5 - 100 м) і з 10 до 15 видів (100 - 500 м). Показник числа видів на контрольній ділянці (22 види) більше в 1,5 і в 2 рази даних показників на відстані 100 і 500 метрів від факела.


Рис. 2 Середня сумарна щільність, шт./М 2

На ГКС ??laquo; Костянтинівка на відстані від 100 до 500 метрів від факела сумарна щільність зростає із 248 до 364 шт./м 2. На ГКС ??laquo; Павлівка на тій же відстані сумарна щільність зростає із 232 до 461 шт./м 2, у порівнянні з ділянкою на відстані від 5 до 100 метрів від факела, де даний показник змінюється в межах 33 - 232 шт./м 2. Щільність на контрольній ділянці склала 812 шт./М 2, що більше в 2 і в 3 рази даних показників на відстані від факела 100 і 500 метрів відповідно.


Рис. 3 Достаток видів, бал


Показник достатку також закономірно збільшується в міру віддалення від факела. На ГКС ??laquo; Костянтинівка велика кількість збільшується з 2,3 до 2,7 балів, на ГКС ??laquo; Павлівка - З 1,1 до 3,2 балів. Показники по великій кількості на відстані 500 метрів (2,7 і 3,2 бали) від факела співставні з достатком на контрольній ділянці, де воно становить 3,8 бала.

Таким чином, рослинні спільноти найбільш пригнічені в 5 метрах від факельної установки, де показники кількості видів, щільності і великої кількості різко падають.

На досліджуваних ділянках види-домінанти (пирій повзучий, їжака збірна) є стійкими до нафтопродуктів в повітрі і в грунті, особливо їжака збірна. Найбільш чуйними біоіндикаторами забруднення атмосфери діоксидом сірки є бобові культури (рис.4).


Рис.4 Некроз листя конюшини лугової (Trifolium pratense)


Видимі пошкодження рослин даними токсикантом проявляються у вигляді некрозу в основному між жилок листа, листя конюшини лугової набувають перфоровану форму, можуть з'являтися точки кольору блідою слонової кістки.

У зоні забруднення можуть з'являтися види, не властиві для даного біотопу у зв'язку з порушенням водно-повітряного режиму в результаті техногенного впливу факельних установок (рис.5).


Рис.5 Камиш вкорінюється (Scirpus radicans)


На території ГКС спостерігається поступова зміна лугових видів рослин на бур'янисті види, які є більш стійкими до забруднення ґрунту та атмосферного повітря нафтопродуктами.

3.3 Визначення фітотоксичності нефтезагрязнений грунту


Зразки грунту, досліджувані на рівень концентрації в них вуглеводнів, проаналізовано також на фітотоксичність.

Зіставлення даних дозволяє виявити факт фітотоксичності або стимулюючої дії нафтопродуктів у грунті (Орлов Д.С., 2002). На підставі показників схожості насіння пшениці та салату можна представити фітотоксичність досліджуваної грунту графічно (рис.6,7), (прил.6).


Рис. 6 фітотоксичної ефект нефтезагрязнений грунту (пшениця сорту Іргіна),%


У зразках ґр...


Назад | сторінка 13 з 21 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Вплив різних видів обробки насіння на ріст і розвиток рослин
  • Реферат на тему: Визначення температури факела досліджуваної газового пальника
  • Реферат на тему: Планування виробництва, что віпускає декілька Видів ПРОДУКЦІЇ з обмеженої к ...
  • Реферат на тему: Вплив викидів факельних установок ТОВ &Пермнафтогазпереробка& на фітоценози ...
  • Реферат на тему: Гідросфера Землі: льодовики (сутність, походження, види): можливості та риз ...