Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Розрахунок і проектування приводу

Реферат Розрахунок і проектування приводу





орсткість поверхні, див стор 162 [1];

- k пЃі = 1,8 - знаходимо за таблиці 8.5 [1];

- пЃҐ пЃі = 0,76 - знаходимо за таблицею 8.8 [1];

Тоді:


S пЃі = 335,4/((1,8/(0,76 x 0,97)) x 4,928 + 0,2 x 0) = 27,874.


Коефіцієнт запасу міцності по дотичних напруг:


S пЃґ = пЃґ -1/((k пЃґ/(пЃҐ t x пЃў)) x пЃґ v + пЃ№ t x пЃґ m), де:


- амплітуда і середня напруга отнулевого циклу:


пЃґ v = пЃґ m = пЃґ max/2 = 0,5 x Tкр. /Wк нетто = 0,5 x 955266,557/73722,463 = 6,479 МПа,

тут br/>

Wк нетто = пЃ° x D3/16 - bx t1 x (D - t1) 2/D =


3,142 x 753/16 - 20 x 7,5 x (75 - 7,5) 2/75 = 73722,463 мм 3,

де b = 20 мм - ширина паза шпони; t1 = 7,5 мм - глибина шпонкового паза;


- пЃ№ t = 0.1 - див. стор 166 [1];

- пЃў = 0.97 - коефіцієнт, що враховує шорсткість поверхні, див стор 162 [1]. p> - k пЃґ = 1,7 - знаходимо за таблиці 8.5 [1];

- пЃҐ пЃґ = 0,65 - знаходимо за таблицею 8.8 [1];

Тоді:

S пЃґ = 194,532/((1,7/(0,65 x 0,97)) x 6,479 + 0,1 x 6,479) = 10,738.

Результуючий коефіцієнт запасу міцності:


S = S пЃі x S пЃґ/(S пЃі 2 + S пЃґ 2) 1/2 = 27,874 x 10,738/(27,8742 + 10,7382) 1/2 = 10,02


Розрахункова значення вийшло більше мінімально допустимого [S] = 2,5. Перетин проходить по міцності.


В  13. Тепловий розрахунок редуктора

Для проектованого редуктора площа тепловідводної поверхні А = 0,73 мм2 (тут враховувалася також площа днища, тому що конструкція опорних лап забезпечує циркуляцію повітря близько днища).

За формулою 10.1 [1] умова роботи редуктора без перегріву при тривалій роботі:


пЃ„ t = ТМ - tв = Pтр x (1 - пЃЁ)/(Kt x A) п‚Ј [пЃ„ t],


де РТР = 8,899 кВт - необхідна потужність для роботи приводу; tм - температура масла; tв - температура повітря.

Вважаємо, що забезпечується нормальна циркуляція повітря, і приймаємо коефіцієнт тепловіддачі Kt = 15 Вт/(м2xoC). Тоді:


пЃ„ t = 8899 x (1 - 0,899)/(15 x 0,73) = 82,082 o> [пЃ„ t],


де [пЃ„ t] = 50oС - дозволений перепад температур.

Для зменшення пЃ„ t слід відповідно збільшити топлообміну корпусу редуктора пропорційно відношенню:

пЃ„ t/[пЃ„ t] = 82,082/50 = 1,642, зробивши корпус ребристим. <В  14. Вибір сорту масла

Змазування елементів передач редуктора здійснюється зануренням нижніх елементів в масло, налити всередину корпусу до рівня, що забезпечує занурення елемента передачі приблизно на 10-20 мм. Обсяг масляної ванни V визначається з розрахунку 0,25 дм3 масла на 1 кВт переданої потужності:


V = 0,25 x 8,899 = 2,225 дм3. br/>

За таблиці 10.8 [1] встановлюємо в'язкість масла. При контактних напругах пЃі H = 380,784 МПа і швидкості v = 2,261 м/с рекомендована в'язкість масла повинна бути приблизно дорівнює 30 x 10-6 м/с2. По таблиці 10.10 [1] приймаємо масло індустріальне І-30А (за ГОСТ 20799-75 *). p> Вибираємо для підшипників кочення пластичну мастило УТ-1 за ГОСТ 1957-73 (див. табл. 9.14 [1]). Камери подшінпіков заповнюються даної мастилом і періодично поповнюються їй.

В  15. Вибір посадок

Посадки елементів передач на вали - Н7/р6, що за СТ СЕВ 144-75 відповідає легкопрессовой посадці.

Посадка муфти на вихідний вал редуктора - Н8/h8.

Шейки валів під підшипники виконуємо з відхиленням вала k6.

Решта посадки призначаємо, користуючись даними таблиці 8.11 [1].

В  16. Технологія збірки редуктора

Перед складанням внутрішню порожнину корпусу редуктора ретельно очищають і покривають маслостійкої фарбою. Збірку виробляють відповідно до креслення загального вигляду редуктора, починаючи з вузлів валів. p> На вали закладають шпонки і напресовують елементи передач редуктора. Мазеудержівающіе кільця і ​​підшипники слід насаджувати, попередньо нагрівання в олії до 80-100 градусів за Цельсієм, послідовно з елементами передач. Зібрані вали укладають в основу корпуса редуктора і надівають кришку корпуса, покриваючи попередньо поверхні стику кришки і корпусу спиртовим лаком. Для центрування встановлюють кришку на корпус за допомогою двох конічних штифтів; затягують болти, що кріплять кришку до корпуса. Після цього в підшипникові камери закладають мастило, ставлять кришки підшипників з комплектом металевих прокладок, регулюють тепловий зазор. Перед постановкою наскрізних кришок в проточки закладають повстяні ущільнення, просочені гарячим маслом. Перевіряють проворачиванием валів відсутність заклинювання підшипників (вали повинні провертатися від руки) і закріплюють кришку гвинтами. Потім ввертають пробку маслоспускного отвори з прокладкою і жезлових маслоуказателе. Заливають в корпус масло і закривають оглядовий отвір кришкою з прокладкою, закріплюють кришку болтами. Зібраний редуктор обкатують і піддають випробуванню на стен...


Назад | сторінка 13 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Технологічний процес складання редуктора і виготовлення кришки корпусу
  • Реферат на тему: Розрахунок валів редуктора
  • Реферат на тему: Розрахунок ПІДШИПНИКІВ редуктора
  • Реферат на тему: Розробка технологічного процесу складання редуктора черв'ячного і вигот ...
  • Реферат на тему: Технологія виготовлення корпусу редуктора