нальний дохід, або масі інвестицій, поділеній на національний дохід, виражений у відсотках. Як видно з таблиці 4, зростання національної норми накопичення з 1950 до 1990 р. у Японії найвищий.
Наведемо основні економічні показники для Японії. (Таблиця 5)
Головний внесок у забезпечення позитивного сальдо торгового балансу Японії, як визнають багато фахівців, вносить наука. При цьому важливе значення має не стільки високий рівень розвитку самої науки, скільки вміння виробляти наукомістку продукцію. Для країни, що не розташовує скільки-небудь значними природними ресурсами, єдиний вихід полягає у налагодженні випуску наукомісткої продукції; адже чим більше наукомістким є товар, тим, як правило, менше для його виробництва потрібно матеріалів і енергії. Відзначимо, що в 1992 р. на виробництво однієї умовної одиниці ВНП Японія витрачала набагато менше електроенергії, ніж будь-яка інша країна світу: енергія, отримана від 1 млн. т нафти, дозволяла отримати 8499.7 млн. дол ВНП, у що йде на другому місці Франції цей показник склав 5873.5 млн. дол, а у США - 3058.7 млн.
Таким чином, за основними економічними показниками Японія займає лідируючі позиції, а за деякими випереджає інші розвинені країни з великим відривом.
5 Роль Японії у світовій економіці
світогосподарських конкурентоспроможність економіки будь-якої країни вимірюється такими параметрами, як торговий баланс, частка країни у світовій торгівлі, темпи зростання виробництва, тотальний фактор продуктивності (показник сукупної продуктивності факторів виробництва), зростання реальної заробітної плати та ін Порівняємо Японію з іншими високорозвиненими країнами. (Таблиця 6)
Доповіді з порівняльної странової конкурентоспроможності, щорічно складаються Міжнародним інститутом управління та розвитку і що надаються на Міжнародному економічному форумі в Давосі (Швейцарія), характеризували конкурентоспроможність Японії 80-х років як найвищу. Правда, з 1991 р. Японія почала втрачати лідируючі позиції і до середини 90-х років вийшла з першої десятки країн за рейтингом, що складається названим інститутом. Справа в тому, що всю першу половину 90-х років Японія боролася з фінансовою кризою, викликаним крахом на Токійській фінансовій біржі в 1990 р. Однак у 1995-1996 рр.. країна змогла вийти з тривалої кризи і добитися тривідсоткового зростання ВНП у 1997 фінансовому році. [3]
Як би не відбилися на рейтингу японської конкурентоспроможності нові потрясіння на азіатських фінансових ринках, вона, безсумнівно, залишається вельми високою. У цьому контексті має сенс звернутися до американському журналу В«FortuneВ», щорічно виділяється 500 найбільших компаній світу за обсягами продажів. У другій половині 80-х років японські компанії істотно збільшили свою присутність в цьому списку в багатьох галузях, тоді як Західна Європа, і особливо США, зазнали значних втрат. У 90-х роках незважаючи на те, що в 1996 р. Японія В«загубилаВ» 15 компаній...