і тимчасового виїзду за межі РБ, на виїзд на місце проживання в іноземну державу, на добровільну репатріацію, а також користування всіма іншими правами, передбаченими законодавством РБ. p> Обов'язки особи, яка отримала статус біженця, в основному ті ж, що і обов'язки особи, яка отримала свідоцтво про реєстрацію клопотання. p> Проблема біженців стала загальносвітовою після закінчення другої світової війни, в епоху найбільших потрясінь: розпаду колоніальної системи і утворення на її уламках нових незалежних держав, виникнення світової системи соціалізму і поява феномену так званої В«холодної війниВ», створення ООН і її активної ролі в упорядкуванні відносин між людьми на цивілізованих принципах і нормах міжнародного права. Правове становище біженців регламентується низкою міжнародних актів, як загальних, так і спеціальних. Це насамперед документи, які передбачають права людини і громадянина в цілому. Серед спеціальних актів найбільше значення мають Конвенція ООН про статус біженців, прийнята в 1951 році, Протокол, що стосується статусу біженців (1967г.), Декларація про територіальний притулок (1967г.), існує також статусний акт - Статут управління Верховного комісара ООН у справах біженців, який визначає повноваження Верховного комісара з питань надання допомоги біженцям від імені ООН (1950г.)
Здійснення всіх цих актів покладалося на спеціалізований механізм ООН, очолюваний Верховним комісаром у справах біженців і його Управлінням. Крім того, було створено регіональні пункти, покликані сприяти вирішенню проблем біженців. p> Слід зазначити, що визначення статусу В«біженецьВ» у Конвенції ООН і в Законі В«Про біженцівВ» у своїх принципових положеннях збігаються. Відповідно до Конвенції біженцями визнаються ті особи, які володіють наступними основними особливостями:
знаходяться поза країни походження;
не можуть або не бажають користуватися захистом цієї країни або повернутися туди;
така нездатність або небажання пов'язане з цілком обгрунтованим побоюванням піддатися переслідуванням;
переслідування, яких побоюються, грунтуються на ознаках раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань. p> Тим не менш, в Законі В«Про біженцівВ» поняття В«біженецьВ» трактується ширше, розширюється коло причин, що змушують людей до втечі зі своєї країни. Термін В«біженціВ» застосовується в нашій країні і до осіб, В«втекли від насильстваВ». Очевидно, під насильством слід розуміти зовнішню агресію, окупацію чи іншу подію, серйозно порушує громадський порядок на всій території країни. p> У цілому ж норми національного законодавства Білорусі з питань біженців в цілому відповідають нормам міжнародних документів, до яких приєдналася РБ. p> Біженці, як не є громадянами РБ, обмежені і в деяких політичних правах:
право на мирні мітинги, походи, демонстрації (див. Конституцію РБ);
право на участь в управлінні справами держави;
право об...