м. Даний режим є пільговим, оскільки зазначені вище суб'єкти підприємництва, що застосовує даний режим оподаткування, наділяються деякою перевагою в порівнянні з платниками податків застосовують загальний режим. Одна з пільг полягає в тому, що організації та індивідуальні підприємці, які застосовують УСН звільняються від ведення бухгалтерського обліку, за винятком об'єктів основних засобів і нематеріальних активів, що дозволяє відмовитися від трудомісткої роботи з ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності, і тим самим скоротити витрати на кваліфіковану працю бухгалтера та організацію бухгалтерського обліку. Заміна ж сплати низки податків на сплату єдиного податку за результатами господарської діяльності, спрощує роботу з ведення податкового обліку, надання податкової звітності, а також скорочує податковий тягар. Метою введення ССО є стимулювання розвитку підприємницької діяльності в сфері малого бізнесу, рівень розвитку якого значною мірою визначає рівень економічного розвитку країни в цілому. br/>
2. Практичні аспекти податкового обліку при спрощеній системи оподаткування
2.1 Ведення податкового обліку організацій при спрощеної системи оподаткування
Платник податків, який застосовує ССО і вибрав в якості об'єкта оподаткування доходи, в 2009 р . отримав такі доходи:
в першому кварталі - 3000 тис. руб.;
у другому кварталі - 2000 тис. руб.;
в третьому кварталі - 5000 тис. руб.;
в четвертому кварталі - 4000 тис. руб.,
і здійснив сплату страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування в розмірі (з вирахуванням суми відшкодованої ФСС РФ):
в першому кварталі - 10 тис. руб.;
у другому кварталі - 10 тис. руб.;
в третьому кварталі - 10 тис. руб.;
в четвертому кварталі - 10 тис. руб.
Необхідно розрахувати суми квартальних авансових платежів за підсумками звітних періодів і суму податку, що підлягає доплаті, за наслідками податкового періоду.
Суми квартальних авансових платежів складуть:
за перший звітний період 3000 х 6% - 10 = 170 тис.руб.;
за другий звітний період (3000 + 2000) х 6% - 10 - 10 - 170 = 110 тис. руб.;
за третій звітний період (3000 + 2000 + 5000) х 6% - 10 - 10 - 10 - 170 - 110 = 290 тис. руб.
Сума податку, що підлягає доплаті, за наслідками податкового періоду:
(3000 + 2000 + 5000 + 4000) х 6% - 10 - 10 - 10 - 10 - 170 - 110 - 290 = 230 тис. руб.
Сума податку, сплачена на протязі податкового періоду склала:
170 + 110 + 290 + 230 = 800 тис.руб.
При обчисленні сум авансових платежів (податку) суми сплачених страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування приймалися до відрахування в повному розмірі, оскільки вони не зменшували суми авансових платежів (податку) більш ніж 6,6% (у другому звітному п...