аничних швидкостей і іншим фізичним параметрам. За сукупністю даних важливо правильно розшифрувати блокову структуру фундаменту. Детальні дослідження кристалічного фундаменту зазвичай пов'язані з пошуками рудних корисних копалин, а також з обгрунтуванням будівництва промислових споруд, наприклад, гідроелектростанцій. Велике значення при таких дослідженнях має вивчення характеру розломів та інших субвертікальних утворень. p align="justify"> Що стосується вивчення осадових басейнів, то тут при регіональних дослідженнях найбільше значення має розшифровка структури нижніх високошвидкісних поверхів і характеру їх зчленування з кристалічним фундаментом. Взагалі, детальні спостереження з метою розчленування осадових товщ методом заломлених хвиль в даний час застосовуються рідко. Певним винятком з цього правила може служити вивчення форми поверхні соляних куполів, але це завдання зараз вирішується із залученням відбитих хвиль. Зате в задачах геолого-технічного обгрунтування будівництва різних споруд МПВ має лідируюче положення, в порівнянні з МОВ. p align="justify"> Відзначимо також, що МПВ успішно застосовується при вирішенні деяких спеціальних завдань - для визначення потужності структури льодовиків, лавових потоків після виверження вулканів і т. д.
.4 Метод відбитих хвиль (МОВ)
Метод відбитих хвиль займає в даний час лідируюче положення серед сейсмічних методів розвідки. У першу чергу це відноситься до вивчення басейнів у зв'язку з пошуками горючих копалин. Останнім часом відбиті хвилі все ширше залучаються до вивчення кристалічної частини земної кори і верхньої мантії. У МОВ використовуються переважно хвилі, що реєструються на відстанях від джерела порядку глибини залягання кордону і менше. Особливе значення мають еховолни, коли джерело і приймач збігаються в просторі. p align="justify"> Як правило, в МОВ головними завданнями є вивчення просторового положення кордонів розділу та розподілення фізичних параметрів в заданому обсязі (Мал. 7). Системи спостережень проектуються і реалізуються як з точки зору вирішення обернених задач, так і з позиції оптимального виділення корисних сигналів на тлі перешкод. При вирішенні обох проблем використовуються системи спостережень, що визначаються насамперед їх розмірністю D. Розрізняють розмірності першого, другого і третього порядків - D1, D2, D3. Одномірні системи реалізуються у вигляді суміщених в просторі джерела і приймача. Використання таких систем (методика центрових променів) особливо характерно для морських сейсмоакустичних досліджень на підвищених частотах. Застосування систем D1 дозволяє найбільш просто вирішувати як динамічні, так і кінематичні зворотні завдання, хоча і з певними обмеженнями. Системи D1 дають можливість вирішувати не тільки одномірні, але також двовимірні і тривимірні завдання. p align="justify"> Двовимірні системи D2 реалізуються при профільних спостереженнях, коли від заданого джерела реєстрація вед...