Поозерья та Центральної Білорусі в районах, де переважають горбистий розчленований рельєф і важкі грунти. Прояв вітрової ерозії найбільш типово для Полісся, де широко поширені меліоровані землі і переважають грунти легкого складу з хорошою водопроникністю, а також осушені торфові грунти. p align="justify"> Площа еродованих земель на території Білорусі становить понад 556 тис. га або 2,7% площі країни, земель з потенційно можливим змивом грунту - близько 1443 тис. га або 7,0%, дефляціонноопасних - близько 1010 , 2 тис. га або 4,9%.
З усіх земель сільськогосподарського використання на частку земель, схильних до водної ерозії, доводиться 408,5 тис. га або 5,3%, вітрової - 82,6 тис. га або 1,1% площі.
За даними РУП В«Інститут грунтознавства та агрохіміїВ», сільськогосподарські землі, піддані водної та вітрової ерозії, в розрізі адміністративних областей по площах і питомою вагою від усіх сільськогосподарських земель розподіляються наступним чином.
Найбільші площі земель, схильних до водної ерозії, розташовані у Вітебській області і складають 27,4% загальної площі таких територій. На частку Мінської, Могилевської і Гродненській областей припадає відповідно 25,4%, 21,3 і 15,6%, для Брестської і Гомельської областей - всього 7,6 і 2,7% відповідно. Землі, схильні дефляції, приурочені переважно до Гомельської, Мінської та Гродненської областей - відповідно 26,4%, 25,8 і 25,7% площі всіх сільгоспугідь, схильних до вітрової ерозії. На частку Брестської області припадає 13,7% таких земель, Вітебської і Могилевської - 5,1 і 3,3% відповідно. p align="justify"> В цілому, найбільші площі сільськогосподарських земель, схильних до водної та вітрової ерозії, характерні для Мінської і Вітебської областей і складають відповідно 125,0 і 116,2 тис. га, найменші - для Гомельської та Брестської областей - відповідно 32,7 і 42,6 тис. га. За питомою вагою таких земель у загальній площі сільськогосподарських угідь адміністративні області ранжуються в наступній послідовності: Вітебська - 7,3%, Мінська - 6,6, Гродненська і Могилевська - по 6,4, Брестська - 2,9 і Гомельська - 2,4 %.
Водна і вітрова ерозія грунтів завдає суттєвий економічний і екологічний збиток, її наслідки призводять до руйнування грунтового покриву і, як наслідок, до погіршення фізичних, агротехнічних і біологічних властивостей грунтів.
Дослідження показують, що при сучасному характері використання ерозійнонебезпечних земель зі змиваної і видуває грунтом з одного гектара щорічно виноситься в середньому до 10-15 т твердої фази грунту, 150-180 кг гумусових речовин, 10 кг азоту, 4-5 кг фосфору і калію, 5-6 кг кальцію і магнію, що негативно позначається на родючості грунтів. При цьому втрати врожаю основних сільськогосподарських культур на еродованих землях становлять залежно від ступеня еродованості для різних культур від 5 до 60%. p align="justify"> В останні роки меліоративни...