тості грошей у будь-якій економіці залежить, крім усього іншого, і від кількості (маси) грошей в обігу, тобто змінної, на яку справляє важливий вплив центральний банк. Чим більше держава випускає гроші, тим вартість грошової одиниці стає менше. В умовах загальної інфляції держава штучно оподатковує купівельну спроможність грошей. Різке знецінення грошей може призвести до того, що гроші перестають виконувати функцію міри вартості.
Отже, сучасні грошові знаки є грошима для «рахунки», які представляють вартість сукупної товарної маси, що обертається в даний момент на ринку. З їх допомогою можна надати кількісного виразу всім економічним процесам і явищам на мікро-і макрорівні, на всіх стадіях процесу суспільного відтворення, без чого неможлива їх організація й управління. Тому суспільна роль грошей як міри вартості виходить за рамки надання всім товарам однакової форми ціни. Так, за допомогою рахункових грошей підприємство може заздалегідь визначити свої витрати на виробництво і доходи від реалізації продукції, рівень прибутковості виробництва, без чого неможливо виробити правильну підприємницьку тактику і стратегію.
На макроекономічному рівні за допомогою рахункових грошей визначаються такі важливі показники розвитку економіки, як обсяг валового національного продукту, національного доходу, інвестицій, фінансових і кредитних ресурсів тощо, без яких неможливе свідоме регулювання економічного життя суспільства.
Засіб обігу (це функція, в якій гроші виступають в якості посередника в обміні товарів і заабезпечеють їх обіг.
Функція грошей як засобу обігу завжди поєднується з попередньою функцією як міра вартості. Тільки в єдності вони дають абстрактну визначеність категорії грошей. Це обумовлено тим, що мінова вартість товару отримує загальне визнання (товарні ціни реалізуються) тільки в результаті обміну товару на гроші. Передумовою товарного обміну є ціна. Але якщо цінова оцінка вартості товару визначається на основі функції міри вартості ще до обміну товарів, то ціна товару безпосередньо реалізується у сфері обміну. Суть грошей у функції засобу обігу полягає в тому, що гроші виступають посередником при обміні товарів.
Процес товарного обміну виражається формулою: Т (Г (Т.
Товаровиробник змінює свій товар спочатку на гроші, а потім гроші (на інший необхідний йому товар. Отже, у кругообігу (Т (Г (Т) функціонування грошей як засіб обіігу представляє ланцюг безперервних актів: Т (Г і Г (Т є продаж здійснюється заради купівлі. Тут відбувається одночасне переміщення грошей ШІ товарів в протележніх напрямках: гроші передаються продавцю, товари (покупцю. Товарний і грошовий обіг виступають тут як похідні від товарного обміну. ??Участь грошей в товарному обміні надає йому нову якість в порівнянні з бартером. Завдяки функції грошей як засобу обігу товарообмін став набагато зручніше й ефективніше.
Гроші є ідеальним засобом товарного обміну. Це означає, що за гроші можна в будь-який момент придбати будь-який з усього набору товарів, що надходять на ринок. Наприклад, якщо ви працюєте, ви обмінюєте результати вашої праці на гроші. Якщо ви купуєте товари, ви обмінюєте ваші гроші на товари. Безпосереднє споживання грошей немає сенсу. Особливість споживної вартості грошей (це їх здатність обмінюватися на будь-який товар. Якщо ми хочемо мати гроші, то тільки дл...
