Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Розробка системи моніторингу мережі для внутрішніх потреб підприємства ВАТ &Хабаровскенерго&

Реферат Розробка системи моніторингу мережі для внутрішніх потреб підприємства ВАТ &Хабаровскенерго&





($ state_c ne $ state_o)

{open (SENDMAIL, |/usr/sbin/sendmail -oi -t -odq ); (SENDMAIL To: 79022270899@sms.dti Subject: SNMP Alert! Interface $ ResultDescr of Sw_01 changed status. EOF ); (SENDMAIL);}


Повний текст програми наведений у додатку А. Запуск даної програми буде відбуватися кожні десять хвилин. Для цих цілей використовується планувальник завдань для операційної системи Linux - Cron. Cron це програма, що виконує завдання за розкладом, що дозволяє неодноразовий запуск завдань. Тобто завдання можна запустити в певний час або через певний проміжок часу. Дана програма завантажується разом з операційною системою, і постійно працює, як процес, перевіряючи кожну хвилину вміст конфігураційного файлу crontab. Кожна команда в користувальницькому файлі crontab займає один рядок і складається з шести полів. Загальний формат команди: хвилина годину день_месяца місяць день_неделі команда

Допустимі значення:

- хвилина - від 0 до 59;

- годину - від 0 до 23;

- день_месяца - від 1 до 31;

- місяць - від 1 до 12 (можна три букви з назви місяця, регістр не має значення від jan до dec);

- день_неделі - від 0 до 6 (0 це неділя, можна писати від sun до sat).

Кожне з полів дати і часу може бути позначено символом *, буде відповідати будь-якому можливому значенню. Для цих полів можна вказувати діапазони значень, розділених дефісом. Для розглянутого випадку (запуск програми кожні десять хвилин) команда в конфігураційному файлі crontab може виглядати наступним чином:


- 59/10 * * * * шлях до програми

4.2 Розробка програми для збору тарифікаційної інформації з УАТС


УАТС видають тарифікаційну інформацію на порт RS - 232 (com-порт), і у відповідності з обраним рішенням побудови схеми моніторингу, програма збору тарифікаційної інформації повинна працювати на комп'ютері, безпосередньо підключеним до com-порту станції. Для цих цілей для інтерпретатора мови Perl існують додаткові модулі, які пропонують ряд методів для роботи з com-портом. У дипломному проекті використовувався модуль Device :: SerialPort, призначений для роботи в операційній системі Linux.

Крім цього, тарификационная інформація, зібрана через порт, повинна бути записана в дві бази даних - локальну (ЛБД) і центральну (ЦБД). Організація взаємодії з СУБД MySQL в даній програмі така ж, як у програмі моніторингу комутаторів. Тобто використовується модуль DBI, запис інформації ведеться паралельно в дві бази даних, в яких для кожного місяця створюються окремі таблиці.

Схема алгоритму програми збору інформації зі станції наведена на малюнку 4.2.

Встановлення з'єднання з com-портом в програмі організовано наступним чином:


$ port=/dev/ttys0 raquo ;;

$ ob=Device :: SerialPort- gt; new ($ port);} Can not open serial port $ port: $ ^ E n unless ($ ob);


Налаштування параметрів com-порту засобами модуля Device :: SerialPort здійснюється наступним чином:


$ ob- gt; baudrate (38400); # Швидкість передачі даних через порт

$ ob- gt; parity ( none ); # Наявність біта парності

$ ob- gt; databits (8); # Біти даних

$ ob- gt; stopbits (1); # Кількість степових біт

$ ob- gt; handshake ( none ); # Управління потоком

$ ob- gt; write_settings; # Застосування налаштувань


Для читання одного байта інформації з порту використовується метод read:


($ count, $ active)=$ ob- gt; read (1);


Щоб розібрати надходить від станції інформацію, необхідно знати її формат, налаштований з боку станції. Для тарифікації достатньо наступної інформації:

- номер абонента;

- номер абонента;

- час початку розмови;

- тривалість розмови.

Формат видаваних даних для станції Hicom наведено на малюнку 4.3, а для станції NEAX - на малюнку 4.4.


Малюнок 4.3 - Формат тарифікаційних даних для Hicom


Малюнок 4.4 - Формат тарифікаційних даних для NEAX


Для різних станцій необхідні різні програми збору інформації, адаптовані для конкретного формату тарифікаційних даних. Схема алгоритму для двох програм буде однакова (рисунок 4.2), відмінності будуть тільки всередині блоку Розбір рядка за шаблоном raquo...


Назад | сторінка 14 з 29 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розробка бази даних для зберігання інформації даних характеристик товару
  • Реферат на тему: Алгоритм побудови електронного програми бази даних
  • Реферат на тему: Розробка бази даних для зберігання інформації про заходи та продуктах
  • Реферат на тему: Розробка програми для роботи з базою даних
  • Реферат на тему: Розробка бази даних обліку перепусток учнів і програми-клієнта до неї