дили з того, що для виходу країн, що звільнилися зі стану стагнації необхідно велике вливання капіталу, в результаті якого починається самопідтримуючий зростання. p align="justify"> Мобілізувати ці ресурси на добровільній основі уявлялося нереальним, тому акцент робився на примусові заощадження, що утворилися в результаті кредитно-грошової та податкової політики д-ви. 3. Модель економ-го зростання з двома дефіцитами - вона була розроблена в 60 - 70-ті роки групою американських дослідників - X. Ченері, М. Бруно, А. Страут, П. Екстейном, Н. Картером та ін Вона представляє з себе систему середньо-і довгострокових регресивних моделей, в к-х темп зростання визна-ся в залежності від дефіциту внутрішніх (дефіцит заощаджень) або зовнішніх (торговий дефіцит) ресурсів. Модель включає три основних елементи: по-перше, розрахунок необхідних ресурсів, одержуваних як різниця заощаджень (S) та інвестицій (I), по-друге, обчислення зовнішньоторговельного дефіциту: експорт (E) мінус імпорт (M), по-третє, визначення абсорбційної (поглинальної) здібності, що розуміється як максимальний обсяг капітальних ресурсів, до-і країна, що розвивається здатна продуктивно використовувати в даний момент.50.Крізіс світової господарської сістеми.Ввіду дії низки технічних і соц-их факторів у першу післявоєнну чверть століття на Заході не було глибокого мірохоз-го кризи. Не останню роль зіграла тут і кейнсіанська стратегія міжнародного макроекономічна го регулювання. Проте в ході порівняно швидкого і нерівномірного зростання відбувалися кач-ті зрушення, до-і вже до початку 70-х років зумовили неефективність цієї стратегії. Була досягнута принципово нова загальна щабель міжнародної інтеграції, на якій ек-ка більшості країн об'єктивно із закритої перетворюється у відкриту. Нової потужної силою стали транснаціональні корпорації, які перетворили значну частину міжнародного обміну у внутрішньофірмові операції. Замість одного домінуючого мірохоз-го центру - США - з'явилися три центри, в число к-их увійшли Західна Європа і Японія. Відбувся глибокий розкол у світі, що розвивається, де виділилися різнорідні групи: нефтеекспортірующіх, индустриализирующихся, високотехнологічних і стагнуючих країн. p align="justify"> У підсумку зазначених та інших структурних зрушень сталася фундаментальна деформація торгових і платіжних балансів розвинених країн, почала катастрофічно наростати заборгованість Півдня перед Північчю. Детонатором вибуху накопичувалися підспудно протиріч послужила світова енергетична криза 1973-1974 рр.. Він прискорив перебудову індустріальних стр-р. На думку згаданого вище А. Брессана, саме процеси інтеграції в світовому госп-ві Заходу, перетворення закритих нац-их ек-к у відкриті зумовили кризу як кейнсіанських, так і неокласичних мірохоз-их концепцій і заснованих на них рекомендацій. З тих пір ідея нового світового економ-го порядку, отримала широке розпитування. br/>