на себе сміливість викинути незліченна безліч сторінок, присвячених вітрам, припливи і відливам, склонениям магнітної стрілки і показаннями компаса в різних подорожах, а також детальний опис на морському жаргоні маневрів корабля під час бурі. Точно так само я обійшовся з довготами і широтами, боюся, що містер Гуллівер залишиться цим кілька незадоволений, але я поставив своєю метою зробити його твір як можна більш доступним для широкого читача. Якщо ж завдяки моєму неуцтву в морській справі я зробив будь-які промахи, то відповідальність за них падає цілком на мене; втім, якщо знайдеться мандрівник, який побажав би ознайомитися з твором у всьому його обсязі, як воно вийшло з-під пера автора, то я охоче задовольню його цікавість.
ЛИСТ КАПІТАНА ГУЛЛІВЕРА ДО СВОГО Родичам Річард Сімпсон
В
Ось що вважав я своїм обов'язком сказати вам про ваш вчинок і про довіру, яку виявив мною вам.
Потім мені доводиться пошкодувати про власну велику помилки, що виразилася в тому, що я піддався прохань і безпідставним доводам як вашим, так і інших осіб, і, всупереч власним переконанням, погодився на видання моїх Подорожей. Благоволіть згадати, скільки разів просив я вас, коли ви наполягали на виданні Подорожей в інтересах суспільного блага, взяти до уваги, що єгу представляють породу тварин, абсолютно нездатних до виправлення шляхом повчань чи прикладів. Адже так і вийшло. Уже шість місяців, як книга моя служить застереженням, а я не тільки не бачу, щоб вона поклала край всіляким зловживанням і пороків, принаймні, на нашому маленькому острові, як я мав підставу очікувати, - але й не чув, щоб вона справила хоча б одну дію, відповідне моїм намірам. Я просив вас сповістити мене листом, коли припиняться партійні чвари та інтриги, судді стануть освіченими і справедливими, стряпчі - чесними, помірними і придбають хоч крапельку здорового глузду, Смітсфільд опроміниться полум'ям пірамід зборів законів, в корені зміниться система виховання знатної молоді, будуть вигнані лікарі, самки єгу прикрасяться чеснотою, честю, правдивістю і здоровим сенсом, будуть грунтовно вичищені і виметено палаци і міністерські приймальні, винагороджені розум, заслуги і знання, все, ганебні друковане слово в прозі або в віршах, засуджені на те, щоб харчуватися тільки папером і вгамовувати спрагу чорнилом. На ці та на тисячу інших перетворень я твердо розраховував, слухаючи ваші вмовляння, адже вони прямо випливали з повчань, преподаних в моїй книзі. І має визнати, що сім місяців - достатній термін, щоб позбутися від усіх пороків і безрозсудності, до яких схильні єгу, якби тільки вони мали найменший розташування до чесноти і мудрості. Однак на ці очікування не було ніякої відповіді у ваших листах; навпроти щотижня ви обтяжували нашого рознощика листів пасквілями, ключами, роздумами, зауваженнями і другими частинами; з них я бачу, що мене звинувачують у паплюженні сановників, що в приниженні людської природи (бо у авторів вистачає ще зухвалості величати її так) і в образі жіночої статі. При цьому я знаходжу, що вигадники цього мотлоху навіть не порозумілися між собою: одні з них не бажають визнавати мене автором моїх В«МандрівВ», інші ж приписують мені книжки, до яких я абсолютно непричетний.
Далі, я звертаю увагу на крайню недбалість вашого друкаря, який допустив велику плутанину в хронології і помилки в датах моїх подорожей і повернень і ніде не проставити правильно ні рік, ні місяць, ні число. Тим часом я чув, що оригінал абсолютно знищений за отпечатаніі книги, а копії у мене не залишилося. Тим не менш, я посилаю вам кілька виправлень, якими ви можете скористатися, якщо коли-небудь знадобиться друге видання книги. Втім, я Не буду наполягати на них і віддаю питання на суд розсудливих і неупереджених читачів; нехай вони надходять, як їм завгодно.
Чув я, що деякі з наших єгу-моряків знаходять помилки в моєму морському мовою, вважаючи його в багатьох випадках неправильним і в даний час застарілим. Нічого не можу вдіяти. Під час моїх перших подорожей, коли я був молодий, я пройшов вишкіл у старшого покоління моряків і засвоїв їх мову. Але надалі я переконався, що морські єгу так само схильні вигадувати нові слова, як і сухопутні йеху, які мало не щороку настільки змінюють свою мову, що при кожному поверненні на батьківщину я, пам'ятається, знаходив великі зміни у колишньому діалекті і ледве міг розуміти його. Рівним чином, коли який-небудь єгу заради цікавості приїжджає до мене з Лондона, я помічаю, що ми не здатні викладати один одному наші думки у виразах, зрозумілих для нас обох.
Якби судження йеху здатні були скільки зачіпати мене, то я мав би достатньо підстав скаржитися на зухвалість деяких моїх критиків, які вважають, що книга моя представляє тільки плід моєї фантазії і навіть дозволяють собі висловлювати припущення, ніби гуігнгнми і єгу володіють не більше реальністю, ніж мешканці Утопії.
Правда, що стосується ліліпутів, бробдінгрежцев (бо слід вимовляти Бробдін...
